Г. Квітка-Основ’яненко посідає визначне місце в українській літературі. Він був першим прозаїком, чиї Твори стали справжнім гімном нашій прекрасній Україні. У своїх повістях він писав про земляків-українців як про чудовий народ, котрий відзначався розвиненою культурою, яскравим національним побутом і моральними чеснотами. Повість “Маруся” – один із найбільш зворушливих творів саме такого змісту. Г, Квітка розповів сумну історію трагічного Кохання дівчини-селянки. Сумну, бо письменник мав на меті довести, що українською мовою можна
не лише розсмішити читачів, як було у першому українському творі – в “Енеїді”, а й розчулити, зачарувати. Разом з тим розповідь вийшла надзвичайно красива і поетична, як сама Малоросія, рідна земля героїв твору, і як головна героїня повісті. В українському селі, як відомо, найвище Цінували людину працьовиту, скромну, богобоязливу. Таким був головний персонаж твору Наум, такою він виховав свою доньку Марусю. З яким захопленням розповідає про неї письменник! Вона уміє все, що повинна була вміти Українська дівчина. Пряде й вишиває, готує страви і прибирає в хаті. І поведінка Марусі відповідає нормам
народної моралі: вона любить і шанує батьків, поважає старших за себе, на вулиці не гуляє, хлопців соромиться, ходить до церкви. А в коханні вона чиста, цнотлива й вірна. Щоб підкреслити красу героїні, письменник використовує окремі Пісенні засоби: пестливі слова, порівняння, епітети. Очиці в Марусі – “як тернові ягідки”, личко – “як панська рожа”, губоньки – “як цвіточки розцвітають”. А говорить – “неначе сопілочка заграє стиха”. Образ Марусі, безумовно, трохи ідеалізований. Дівчина, в якої нема жодної вади, – це ж казкова героїня. Але Квітка-Осов’яненко так милується нею, що й ми не можемо бути байдужими до її краси. Цим образом письменник Хотів ствердити кращі моральні якості, властиві українцям. Незважаючи на ідеалізацію, Маруся сприймається нами як реальна дівчина. Хай вона не зовсім відповідає сучасним уявленням про молодь, але ж хіба її скромність, щирість, повага до старших завадили б нашим ровесницям?!