Думья про честь і совість
Честь і совість… Ці поняття завжди займали^ думки людей. Чи є вони вічними? Або вони вже віджили своє?
ЧиДоречно говорити про честь і совість у наш час? Чи може людина прожити життя, не випробувавши наук совісті? Ці питання вічні, як вічна честь і совість, як вічна саме життя. У кожній людині совість – це внутрішній голос, ніколи не чутний іншим
Совість – це Бог, що обов’язково існує в душі кожної людини незалежно від того, що вірує він чи ні. В’ Росії завжди шанували як уособлення честі й незаплямованої совісті великих предків
Національна гордість Росії, великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін загинув на дуелі, захищаючи свою честь і. честь своєї красуні
Наш сучасник Андрій Дмитрович Цукрів дав нам незабутній моральний урок. Він практично один боровся проти гонки озброєнь у нашій країні й проти ганебної війни в Афганістані, за що був засланий у місто Горький (тепер Нижній Новгород). Слід зазначити, що так звана суспільна думка була проти антимілітаристської діяльності Андрія Дмитровича
Більшість населення нашої країни усвідомило правоту А. Д. Сахарова тільки після його передчасної смерті. Не так уже багато в нас у країні тричі Героїв Соціалістичної Праці, кількаразових лауреатів різних премій. Але тільки він один смог пожертвувати всім цим в ім’я честі й совісти
А. Д. Цукрів, створюючи водневу бомбу, збільшував військову міць колишнього Радянського Союзу. Але він зрозумів, що виробництво усе більше страшної зброї призначено не для оборони країни, а для збереження влади партійно-господарської верхівки. Ця верхівка використовувала наявність зовнішньої військової погрози, часто мнимої, з метою зміцнення свого положення, щоб одержувати чини, звання, посади, премії, нагороди, щоб мати можливість пристроювати своїх дітей на теплі місця. Хто краще академіка Сахарова міг зрозуміти, що нарощування термоядерної моці вже не збільшує безпеку, а навпаки, може в силу збігу обставин знищити все живе на землі. Тому він став включатися в антивоєнну діяльність
Крім того, Андрій Дмитрович багато уваги приділяв правозахисній діяльності. Держава жорстоко покарала Сахарова за інакомислення, він був не має змоги займатися своєю улюбленою справою. Доля цієї людини вчить нас щирому патріотизму, що мету й завдання свою бачить у піднесенні країни, народу, достоїнства особистості, відповідальності кожного за плин історії, здатності бачити свою конкретну справу, оцінювати його критеріями вищої загальнолюдської значимості, вірності своєму моральному почуттю, своїм переконанням, – підсумкам власних духовних шукань, добутих борошнами розуму й совісті. І мужності боротися, часом поодинці, але вперто й безкорисливо, за торжество вистражданої істини. Воднева бомба, над якою працював А. Д. Цукрів, зрештою привела до того, що як бомба вибухнула його власна совість, підірвавши підвалини самого великого військового блоку
Боротьба Сахарова була нової по якості – тонка, у рамках закону, інтелігентна. І ця дивна людина все-таки була знищена. Давайте згадаємо його останній виступ на З’їзді народных. депутатів Радянського Союзу. Андрій Дмитрович говорив про війну в Афганістані, про наших молодих співвітчизників, зовсім хлопчиськах, посланих у чужу країну й невідомо за що погибающих там. За цей виступ агресивна більшість депутатів з лементами зігнало Сахарова із трибуни, не давши закінчити мовлення
Телеглядачі бачили, як зал засідань вирував і біснувався. Може бути, саме цього разу на серце мужньої й совісної людини з’явилася остання тріщина, приведшая його до смерті. Пройде небагато часу, і багато хто з тих людей, які улюлюкали в залі засідань, на знак поваги й уболівай схилять голови перед пам’яттю Цієї великої людини. Така сила принципового, морального вчинку – він викликає повагу супротивників, зміцнює слабких і коливних. Життя Андрія Дмитровича Сахарова переконує нас у тім, що поняття честь і совість не є чисто теоретичними, літературними
Виявляється, що поруч і одночасно з нами живуть люди, для яких ці поняття є основними критеріями всіх учинків, моральними орієнтирами в нашім складному й швидко мінливому світі
(1 votes, average: 5.00 out of 5)