Дружній лист. Його особливості

Різноманітні відтінки й численні різновиди листів, тому той, хто бажає писати їх, повинен становити листи не як потрапило, а з великим тщанием і мистецтвом. Найкраще вдається скласти лист тоді, коли відомо, що собою представляє лист, про що взагалі в ньому можна говорити й на скільки видів воно розподіляється. Отже, лист – це письмова бесіда відсутнього до відсутню, пренаступну якусь корисну мету. Лист розподіляється на багато різних видів, найменування яких указує на стиль листів

Сама епістолярна форма літератури продовжує залишатися

дуже популярної. Підводячи підсумки, ми можемо певною мірою визначити місце эпистолографии в ряді літературних жанрів. У лист вноситься новий елемент вимислу й розважальних деталей, перебудовується вся композиція ситуації

Отже, ми бачимо, що античні й сучасні листи мають як подібні, так і відмінні риси. Якщо античним листам характерна деяка шаблонність, то сучасні листи мають більшу волю. Хоча, потрібно відзначити, що такі обов’язкові реквізити як вітання, імена адресата й відправника й дата дійшли до нас. Вони трохи видозмінилися, але все-таки постійні. Дружній лист визначається нами як неофіційне

персональне опосередковане спілкування осіб (автора й адресата), що характеризуються достатньою змістовною волею, наявністю ритуальних епістолярних елементів (звертання, підпис, а також дата, місце написання), орієнтоване, як правило, на одержання відповіді або саме являющееся відповіддю. Для дружнього листа істотне значення має постійне відчуття автором листа особистості адресата, характерні довірчі відносини між кореспондентами

У цей час у лінгвістиці й у літературознавстві питання жанру стали знову актуальні. По зауваженню Т. В. Шмельовій[3],жанр-поняття семиотическое, що ставиться до семіотики життя, але насамперед “жанр – поняття загальфілологічне…” У роботах лінгвістів мовний жанр, по-перше, характеризується стилістичною неоднорідністю, по-друге, як правило, виявляється закріпленим все-таки не за цілим текстом, а за частиною цілого

Проблематика жанру тексту, як підкреслював Н. З Бобенко[4], ориентированна насамперед на комунікативно-ситуативні, речепорождающие й діяльні аспекти сучасної лингвопрагматики, але в її досить помірному варіанті, що дозволяє зберегти міцні зв’язки даної проблематики з теорією функціональних стилів, функціональних стилістичних систем мови, низький рівень яких утворить жанри тексту

Однієї з характерних рис дружнього листа є його стилістична неоднорідність, тобто в стилістичному відношенні даний тип листа являє собою синтуированний, синкретичний тип листа

У розумінні жанру нам представляється переконливою точкою зору лінгвістів, що підкреслюють, що жанр має набір ознак і виконує класифікаційну функцію. Як відомо, є ознаки, властивим всім типам тексту: загальні закономірності, як зв’язаність, цілісність, члененность, інформативність. У процесі дослідження були виявлені наступні характерні ознаки тексту дружнього листа:

Наявність обмиаторной реалізації комунікативно-прагматичної осі “Я-ти”; диалогизация; політематичність; поліфункціональність; синтез елементів різних функціональних стилів; відбиття особливостей мовного етикету; специфічна структура, формалізована границями, що фіксують початок і кінець листа. Названі ознаки є постійними, обов’язковими для даного типу листів і становлять його структурно-семантичні особливості. Ці ознаки є ІНТЕГРАЛЬНИМИ, по відношенню дружнім листам при всім їхньому різноманітті й варіантності й у той же час ДИФЕРЕНЦІАЛЬНИМИ, що відрізняють дружній лист від інших типів листів, тобто дані ознаки виконують класифікаційну функцію.

Сказане дозволяє вважати виділені ознаки для тексту дружнього листа жанрообразующими й класифікувати дружній лист як епістолярний жанр. Коротко розглянемо

1) наявність обмиаторной реалізації комунікативно-прагматичної осі “Я – ти”: Присутність автора й адресата в дружньому листі закріплюється насамперед звертанням і підписом, які, як правило, є обов’язковими епістолярними елементами й визначають границі листа: фіксують його початок і кінець. Реалізації комунікативно-прагматичної осі “Я – ти” проявляється не тільки у виборі адресатних звертань і підписів, але й у виборі синтаксичних, лексичних засобів, у використанні графічних засобів, в особливому членуванні тексту на абзаци, тобто в організації епістолярного тексту вцелом.

2) Диалогизация – під нею розуміється “двуналичие”, тобто мовлення Творчості двох, оскільки дружній лист орієнтований на одержання відповіді або самої є відповіддю. Реалізується насамперед синтаксичними засобами, більшою мірою спрямованими на адресата: звертаннями, питальними й спонукальними висловленнями, а також оповідальними, утримуючими ‘установку’ на відповідь; вставними конструкціями, конструкціями з особистими займенниками 2 особи, підписами. 3) Характерною рисою дружнього листа є його політематичність, тобто в листах сфера спілкування тематично не обмежена. Поряд з автобіографізмом, темами побутового характеру в листах обговорюються загальнополітичного життя, науки й мистецтва

4) Поліфункціональність. При цьому функція мови розуміється нами як “… роль, уживання, призначення мови в людському суспільстві”. У дружньому листі нами виділяються наступні функції: комунікативна (функція спілкування), когнітивна (інформативна, функція повідомлення), експресивно-емоційна (функція самовираження й вираження почуттів і емоцій), метаязиковая (функція опису мови в термінах самої мови), а також фатическая (контактоустанавливающая) і прагматична (функція впливу) як частки, похідні комунікативної служби. У стилістичному відношенні дружній лист являє собою синтез різних функціональних стилів, що обумовлено такими ознаками дружнього листа, як політематичність і поліфункціональність. При розгляді листа, визначенні його стилістичної приналежності необхідно враховувати соціальний статус кореспондентів, рівень їх мовної й загальної культури

У дружньому листі виявляються елементи стилю художньої літератури (1), наукового стилю (2),публіцистичного (3), розмовного (4). У функціонально-стилістичному аспекті доцільно виділити наступні типи листів: 1) офіційно^-ділові (документи ділового спілкування: переписка між організаціями або організацією й приватною особою; листа юридичні, комерційні й т. д.); 2) наукові (проффесионально орієнтовані: переписка вчених, зв’язаних не дружніми, а головним чином науковими інтересами; наприклад, лінгвістичні листи, філософські); 3) публіцистичні (листа в редакції газет, “відкриті” листи); 4) художні (як факт художньої літератури); 5) побутові (обмеженою сферою побутового спілкування); дружні листи. На наш погляд, підставою для виділення даних типів листів є ті ж экстралингвистические фактори, що й при класифікації функціональних стилів. При цьому головним экстралингвистическим фактором також є сфера суспільної діяльності

Названі типи листів, крім дружнього, функціонують у руслі відповідних стилів, мають відповідні экстралингвистические й особливо лінгвістичні ознаки й можуть розглядатися як жанр відповідного функціонального стилю. Характерні ознаки дружнього листа істотно відрізняють даний тип листа від інших листів. Так, ознака наявності облигаторной реалізації комунікативно-прагматичної осі “Я – ти” не характерний для публіцистичних, художнього типів листів, оскільки вони призначені автором для публікації й, отже, орієнтовані на напівадресата. Неофицальность спілкування не характерна для ділових, наукових, публіцистичного типів листів. Диалогизация, хоча й може мати місце в різних листах, однак її реалізація в дружньому листі істотно відрізняється від реалізації в інших типах листів

Такі характерні ознаки дружнього листа, як політематичність, поліфункціональність, синтез елементів різних функціональних стилів, не властиві діловим, науковим, публіцистичним, побутовому листам, оскільки, як ми вже відзначали, дані типи листів обмежені сферою спілкування й функціонують у руслі відповідних функціональних стилів. Художній лист імітує дружнє, причому іноді створює ілюзію дійсного листа. Однак, відмінні риси даних типів листів є більше істотними, чим їхня подібність, що дозволяє вважати дружній лист і художнє різними типами листів