ДОРОЖЧОГО ЗА ВІТЧИЗНУ НЕМАЄ НІЧОГО. ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ “ВЕРБА – МОВ ДІВЧИНА ЗОЛОТОКОСА”
II семестр
ОПОВІДАННЯ
СКРИНЬКА ЦІКАВИХ І ПОВЧАЛЬНИХ ІСТОРІЙ
Урок 105. ДОРОЖЧОГО ЗА ВІТЧИЗНУ НЕМАЄ НІЧОГО. ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ “ВЕРБА – МОВ ДІВЧИНА ЗОЛОТОКОСА”
Мета: вдосконалювати навички правильного й виразного читання; збагачувати словниковий запас учнів; формувати оцінні судження; розвивати вміння передавати різні почуття під час читання; прищеплювати любов до Батьківщини.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Лобик гладенький, лапки ласкаві,
Клава на лаві і котик на лаві.
Котик Лапанчик муркоче на лаві,
Лагідно
Шу-шу-шу – чистомовки я пишу.
Ят-ят-ят – їх пишу для всіх малят.
Ки-ки-ки – їх говорять залюбки.
Ло-ло-ло – щоб чисте мовлення було.
Ла-ла-ла – Алла дівчинка мала.
Ли-ли-ли – в гості ми до неї йшли.
Ло-ло-ло – в Алли тісто підійшло.
Ла-ла-ла – пирогів вона спекла.
Ле-лє-ле – чаю Аллочка наллє.
Лі-лі-лі – ось лимони на столі.
Лю-лю-лю – дуже кисле не люблю.
Життя – шиття
Шерсть – жерсть
Дошивати – доживати
Тушити – тужити
Шаль – жаль
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Відгадайте загадку.
– Проливала дрібні сльози
Молода дівиця.
Полоскала довгі коси
У чистій водиці. (Верба)
– Що ви знаєте про цю рослину?
– Сьогодні ми ознайомимося з твором Василя Сухомлинського, у якому він пише про вербу.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
– Які картини поставали у вашій уяві під час слухання оповідання?
Віти коси
Сумує тихо
Щаслива тремтять
Гніздечко золотокоса
Прокидається зазеленіють
Читання слів “луною” за вчителем; “буксиром” у парах.
– Яке слово складається з двох частин? (Золотокоса)
Фізкультхвилинка
Самостійне напівголосне читання тексту учнями, кожен у своєму темпі.
– З ким автор порівнює вербу, із чим – її віти? Доведіть свою відповідь за текстом.
– Прочитайте ті частини оповідання, у яких ідеться про щасливу дівчину – вербу.
– Хто щасливий разом із нею? Чому?
– У якій частині оповідання вжито слова сумує, зітхнула? Які почуття верби вони передають?
– Простежте, як змінюються почуття дівчини-верби зі зміною кольору її кіс.
– У яких рядках твору зосереджено його основну думку? Прочитайте.
Учитель читає речення з тексту, навмисне припускаючись помилок. Учні мають помітити помилку, прочитати речення правильно.
Як вилітає зі свого затишного (теплого) гніздечка, зелені коси тремтять.
Весною вона прилетить, і верба перестане журитися (сумувати).
Упав жовтий (золотий) листок і поплив кудись далеко-далеко.
За командою “кидок” – усі діти починають читати напівголосно текст. За командою “засічка” – зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане ними слово.
Цей текст таким самим чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів.)
Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший обсяг – “засічка” поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?
– Яка основна думка цього оповідання?
– Який висновок для себе зробили?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати зміст оповідання за малюнками.