“Доля, краща за свою…” (за твором Івана Липи “Близнята”)
Звісно ж, кожна мати бажає для своєї дитини долі, кращої за свою. У творі Івана Липи “Близнята” ми бачимо, як у колискових піснях, звертаючись до своїх крихіток, ненька передає їм всю любов свого щирого серця, мріє про їх майбутнє.
Вбога жінка побажала своїм близнятам – бути щасливими, щоб не знали бідності, нужденного життя. А трохи пізніше додала, щоб дбали не тільки про себе, а й про всіх знедолених. Одному з синів за бажанням матері судилося дбати про щастя сучасних людей, другому – майбутніх. Щедрими подарунками наділила Доля близнят.
Другий брат мандрував світом, вивчаючи його, шукаючи відповіді
Зрозумів мудрий брат, що втіхи батьків, їх безжурне життя зробили нещасними дітей. І вирішив повернути волю своєму народові. Птахи, тварини, навіть океанський цар підтримали добрий намір мудрого брата, і спільними зусиллями вони визволили від ворога Батьківщину.
І відступила старість перед молодістю: мудрий брат із сивого старця перетворився на прекрасного юнака з золотими кучерями. У цьому – непереможна сила добра, бо подвиги, здійснені в ім’я народу, вічно живуть у його пам’яті. Таких синів не забуває Земля!
Усім нам слід пам’ятати, що “мізерні забави і пристрасні задоволення” не можуть зробити людину щасливою. Наше призначення – залишити після себе добрий слід на Землі. І наші неньки будуть нами пишатися!