Доля головного героя в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”
У першому розділі поет детально описує времяпрепровождение Онєгіна, його кабінет, навіть його обід. Ми бачимо молодого дворянина, “забав і розкоші дитя”. Життя петербурзького світла “одноманітна й строката”, порожня й штучна. Онєгін, будучи людиною досить розумним і критично настроєним, здатним судити себе й світло, розчарувався у світській суєті, їм опанувала “російська нудьга”. Таке критичне відношення до дійсності ставить Онєгіна вище більшості людей його кола. Але Пушкін не приймає його песимізму й “похмурості”.
Зовнішні обставини – смерть дядька, необхідність вступати в права спадщини – дають можливість Онєгіну перемінити звичну обстановку.
Два дні йому здавалися нові.
Відокремлені поля,
Прохолодь похмурої дубровы,
Журчанье тихого струмка;
На третій гай, пагорб і поле
Його не займали боле…
Миттєве охолодження Онєгіна до сільської краси передає його пересиченість і втрату здатності захоплюватися прекрасним. Однак, побачивши перший
…Я вибрав би іншу,
Коли б я був, як ти, поет.
Зійшовшись із Ленским, Онєгін міркує про “суспільний договір” Руссо, про науку, релігію, моральні проблеми, тобто про усім, що займало розуми передових людей того часу. Але Пушкін показує складне переплетення “старого” і “нового” в особистості героя. Онєгін, пішовши на дуель із Ленским, виявився “не чоловіком із честю й розумом”, він злякався “мненья світла”, що так нехтував.
Убивство друга потрясло Онєгіна. Він відчув себе самотнім, спустошеним, у нього виникло “полювання до зміни місць”.
Подорож змінила Онєгіна. Напружені переживання, міркування збагатили його внутрішній мир. Тепер він здатний не тільки холодно аналізувати, але й глибоко почувати, любити. Для Пушкіна любов – це можливість “пробудження душі”. Після відмови Тетяни, після духовного переродження, після морального потрясіння Онєгін повинен почати нове життя, у колишньому напрямку вона розвиватися вже не може.
Фінал відкритий. Майбутнє Онєгіна невідомо. Адже доля людини залежить не тільки від особливостей його особистості, його прагнень і ідеалів, але й від зовнішніх подій. Час змінюється, приносить багато несподіваного. По-новому складаються суспільні умови, і подальше життя героя – чи відродяться його душа або згасне остаточно – залишається за межами роману.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)