Долі трьох жінок: Катерини, Варвари, Лариси
Дві драми А. Н. Островського присвячені однієї й тій же проблемі положенню жінки в російському суспільстві. Перед нами проходять долі трьох молодих жінок: Катерини, Варвари, Лариси. Три образи, три долі
Катерина відрізняється по складу характеру від всіх діючих осіб драми Гроза. Чесна, щира й принципова, вона не здатна на обман і фальш, на спритність і пристосовництво. Тому в жорстокому світі, де панують дикі й кабанихи, її життя виявляється нестерпної, неможливої й закінчується так трагично. Протест Катерини проти Кабанихи це боротьба світлого,
Щира віра Катерини відрізняється від релігійності Кабанихи. Для Кабанихи релігія це похмура сила, що придушує волю людини, а для Катерини віра це поетичний мир казкових образів і вищої справедливості. … До смерті любила я в церкву ходити! Точно, бувало, я в рай увійду, і не бачу нікого, і час не пам’ятаю, і не чую, коли служба скінчиться, згадує вона
Неволя головний ворог Катерини. Зовнішні умови її життя в Калинове начебто б нічим не відрізняються від обстановки її дитинства. Ті ж мотиви, ті ж обряди, тобто ті ж заняття, але тут всі начебто з-під неволі, говорить Катерина. Неволя несумісна з волелюбною душею героїні. А гірка неволя, ох, як гірка, говорить вона в сцені із ключем, і ці слова, ці думки підштовхують її до рішення побачитися з Борисом. У поводженні Катерини, як говорив Добролюбов, виявився рішучий, цільний російський характер, що витримає себе, незважаючи ні на які перешкоди, а коли сил не вистачить, то загине, але не змінить собі
Варвара повна протилежність Катерине. Вона не марновірна, не боїться грози, не вважає обов’язковим строге дотримання встановлених звичаїв. По своєму положенню вона не може відкрито виступити проти матери й тому хитрить і обманює її