Добро і справедливість у романі Жуля Верна “Діти капітана Гранта”

Жуль Верн створив новий тип пригодницького роману – роман про науку та її безмежні можливості. Він показав себе винахідником у відборі сюжетів, які відзначаються невичерпним розмаїттям, оригінальністю, новизною. Яскравим прикладом цього є найвідоміший твір письменника “Діти капітана Гранта”. Герої роману вирушають на пошуки нескореного шотландця Гранта, який мріяв про заснування на далеких островах колонії вільних людей. Члени експедиції є однодумцями Гранта, тому назва роману сприймається як символічна. Сміливці, що вірять в успіх

своєї справи, долають усі труднощі. їхня дружба зміцнюється суворими випробуваннями. Злодії й негідники будуть покарані, справедливість переможе, мрія – здійсниться. Цим пафосом пройнятий роман від першого до останнього рядка.

Хто не знає неуважного дивака – вченого Жака Паганеля? Фанатик науки, “ходяча енциклопедія”, він завжди поєднує серйозні роздуми із дотепними жартами і смішними вчинками. Йому властиве нездоланне почуття гумору. Разом з тим він приваблює сміливістю, добротою, справедливістю. Підбадьорюючи своїх супутників, Паганель не припиняє жартувати навіть під час складних

випробувань, коли йдеться про життя і смерть. Поруч із ним – шотландський патріот Гленарван, який робить все можливе і неможливе, щоб розшукати свого вільнолюбного співвітчизника капітана Гаррі Гранта. Загартовуються в пошуках юні герої Жуля Верна. Один з них – Роберт Грант. Для гідного сина відважного шотландця цілком природним є душевний порив – врятувати від загибелі своїх друзів.

Романи Жуля Верна служили справі цивілізації й поступу в усьому світі. Вчені, винахідники, мандрівники з вдячністю згадують, що юнацьке захоплення Жулем Верном допомогло їм знайти своє покликання, а іноді наштовхувало на відкриття.

Жуль Верн за правом вважається творцем жанру наукової фантастики. Але при цьому він уміло продовжує традиції пригодницької літератури. Незвичайність ситуацій, у які потрапляють його герої, гострота сюжету, повного загадок, несподіваних поворотів подій, що ведуть героїв від небезпеки до спасіння, роблять його справжнім майстром цього жанру.

Справді, перемога справедливості над неправдою і злом у романі Жуля Верна відбулася. Проте слід сказати, що це сталося випадково. Зовсім не обов’язково було акулі підпливати до яхти лорда Гленарвана. Не було жодної потреби її ловити: то була просто розвага. Зовсім випадково знайшлася у шлунку морського хижака пляшка з листами, які теж зовсім випадково не знищило море. Добре, що знайшлися люди, які знали всі три мови. Потрапила б пляшка до неписьменних рибалок, на цьому б все і скінчилося.

Але все, що було далі, не було випадковістю. Влада не стала щось робити для капітана сумнівних політичних уподобань. Діти кинулися до Гленарванів за звісткою про батька, як і повинно було бути. Молоде подружжя Гленарванів не могло бути байдужим до горя підлітків. До того ж вони були обурені несправедливістю влади. Десь там мав місце і шотландський патріотизм.

Так почався довгий шлях навколо світу у пошуках капітана Гранта. Це дало змогу автору показати, як він того і хотів, краєвиди планети, тваринний світ і побут народів, з якими зустрілися мандрівники під час своєї подорожі. І дивна річ: шукачам протистоять стихійні катастрофи, хижі представники фауни. Малого Роберта уносить кондор. Мандрівників захоплює велика повінь, а в дерево, на якому вони рятуються, влучає блискавка. Вони переживають і океанські бурі. Проте всі люди, з якими вони зустрічалися, простягали їм руку допомоги. Читає усі три документи, що поклали початок пошуків, француз Паганель. Рятує Роберта Гранта над Андами індіанець Талькав і стає другом і проводирем експедиції. Всіляку допомогу надають прості люди в Австралії.

З людей тільки Айртон стає на перешкоді благородним пошукам. Він хоче захопити “Дункан” чи помститися Гранту? Не знаю, як не знаю й того, що сталося між боцманом і капітаном. Проте вважаю, що мова йде про свавілля та егоїзм.

Отже, несправедливість і зло – або наслідок “державних інтересів”, або результат необачних вчинків тих, хто вважає себе найбільшою цінністю світу. Правда, є ще Каї-Куму та племена маорі, на яких автор не пошкодував чорної фарби. Та їхня ненавість до “пакекас” цілком обгрунтована тим, що саме білі люди вдиралися до життя новозеландців, використовуючи вогнепальну зброю військових і Біблію місіонерів. Так що й тут дикі вчинки дикунів спричинені “державними інтересами” британської корони. Капітан Грант хоче знайти острови, де було б можна заснувати Нову Шотландію – подалі від Лондона. Але ж маорійці не врятувалися на своїх далеких островах. Так що перемогу маленьку – порятунок Гранта-батька – експедиція здобула. Велику – ні. Нову Шотландію так і не було засновано.

Відомий французький письменник Жуль Верн увійшов у світову літературу як перший класик науково-фантастичного роману та чудовий майстер роману пригод. Протягом сорока років він створював серію “Незвичайних пригод”, що включала в себе шістдесят чотири романи та дві збірки повістей та оповідань.

“Незвичайні пригоди” являють собою універсальний географічний нарис земної кулі. Географія та природознавство співіснують у “Незвичайних пригодах” з технічними та точними науками. Географічна фантастика виступає у творах поруч з інженерною. Герої Жуля Верна здійснюють географічні подвиги, випереджаючи реальні відкриття. Загальними зусиллями людство перебудує та покращить планету. Звідси і життєстверджуючий пафос кращих творів Жуля Верна, серед яких почесне місце посідає роман “Діти капітана Гранта”.

Подорож навколо світу, позбавлена усілякої фантастики, гарно вписувалася у сюжет роману – діти вирушають на пошуки батька, що зник. їх батько – шотландський патріот, який не бажає змиритися з тим, що Англія підкорила Шотландію. На думку Гранта, інтереси його батьківщини не співпадають з інтересами англосаксів, тому він вирішив заснувати вільну шотландську колонію на одному з островів Тихого океану. Він мріяв про свободу для цієї колонії.

Англійський уряд чинив усілякі перепони на шляху капітана Гранта. Проте він підібрав команду та відплив на пошуки острова для поселення. Потім лорд Гленерван, однодумець капітана Гранта, випадково знаходить документ, що пояснює зникнення Гранта. Спотворений документ направить героїв невірним шляхом. З’явиться вчений-всезнайка Жак Паганель, для того щоб при усілякій нагоді викладати думки автора з приводу розвитку науково-технічного прогресу.

Описи мандрів, роздуми героїв переплітаються у творі з цікавими пригодами. Герої Жуля Верна – це завжди люди високої моральності, фізично та духовно здорові, наполегливі, не користолюбні. Сміливість сприяє реалізації їхніх планів. Товариш завжди врятує товариша. Злодії отримають по заслузі. Справедливість перемагає, а мрія здійснюється. Цим і пояснюється велика популярність романів Жуля Верна, які діти з задоволенням читають і зараз.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Добро і справедливість у романі Жуля Верна “Діти капітана Гранта”