Добрі слова

“Будьте ласкаві!” – каждодневно звертаємося ми із проханнями щось передати, повідомити, відправити. Говоримо, як і покладено, для ввічливості. А може, варто частіше вживати слова? Хіба не зауважуємо ми, як стає радісніше в нас на душі, коли поліпшується настрій у тих, хто навколо нас. Шляхетний приклад в остаточному підсумку заразливий. Добрі справи породжують ланцюгову реакцію. Так будемо ж добріше!

Різні люди по-різному переносять образу. Для одних це просто неприємний стан, у той час як для інших – теперішнє страждання. Але в кожному

разі це почуття тяжке, котре виснажує нервову систему й може стати причиною хвороби

Подивимося, із чого народжується образа і як вона виникає. Насамперед вас ранить те, що поводження іншого, його думки, дії не відповідають вашим поданням про те, якими вони повинні бути. Образа робить нас злими, мстивими, над міру вимогливими до інших. А якби ми визнавали за іншими право поводитися так чи інакше, звідки узятися образі? І хіба не буваємо ми нерідко у своїх образах схожими на перського царя Ксеркса, що повелів покарати протоку Босфор батогами за те, що той розбушувався й розбудував його плани? Образу можна запобігти.

Треба заздалегідь осмислити Те, що її викликає, змінити свої очікування, наблизити їх до реальності, до можливостей іншої людини. Коли ви будете дотримувати цього правила, інші люди самі зміняться по відношенню Квам.

УНІВЕРСАЛЬНІ СПОСОБИ СТАТИ КРАЩЕ

Роблячи добро іншим, ви допомагаєте собі Критикуючи інших, ви наживаєте собі ворогів Намагаючись звести рахівниця з вашими ворогами, ви принесете собі більше шкоди, чим користі Ви можете протягом двох місяців завоювати більше друзів, щиро цікавлячись іншими людьми, чим придбали б за два роки, намагаючись зацікавити інших людей своєю особою Саме в середовищі людей, що не цікавляться своїми побратимами, з’являються невдахи Називаючи людини по імені, ви вже розташовуєте його до себе, дотримуючись дружелюбного тону, ви здобуваєте союзників Привітайте своїх друзів посміхаючись

В. Солоухин

Коли ти хочеш мовити слово, Мій друг, подумай – не поспішай Воно буває те суворо, Те породжено теплом душі Воно те жайворонком в’ється, Те міддю жалобної співається Воно обдарить иль ограбує, Нехай ненароком, нехай жартуючи Покуда слово сам не зважиш, Не відпускай його вполет. Їм можна радості додати И радість людям отруїтися Їм можна лід узимку розплавити И камінь у крихту роздрібнитися Подумай, як би їм не ранити ТОГО, ХТО слухає тебе


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Добрі слова

Categories: Нові твори

Links