“До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле”
Для становлення повноцінної особистості гідного члена сучасного суспільства досить велике значення має ставлення кожної людини до минулого свого рідного народу та добре знання культурного і історичного розвитку своєї країни з часів її створення. Перейматися проблемами своєї батьківщини, пишатися минулим свого народу і з гідністю продовжувати справу своїх співвітчизників, або, навпаки, соромитися того, що народився саме на цій землі – ось головне питання, відповідь на яке повинен знайти кожен з нас, над яким кожен з нас повинен замислитися
На мій погляд, одним з найголовніших чинників пробудження національної свідомості у наших співвітчизників в усі часи була літературна та культурна спадщина українського народу, а повсюди присутня романтична складова допомагає якомога краще зрозуміти всю спадщину, яку залишили нам наші талановиті видатні предки.
Історію рідної країни обов’язково треба знати і вивчати, бо без цих важливих знань неможливо будувати щасливе сучасне і майбутнє своєї держави, неможливо робити це, не знаючи помилок
За довгі століття боротьби нашого народу за право існування душі наших співвітчизників дуже виснажилися, але не перетворилися у душі, сповнені жорстокістю та ненавистю. І це саме завдяки тому, що наше життя завжди будувалося як на історичній, так і на культурній спадщині минулого, нашим сучасникам вдалося не втратити дух щирості і доброти, дух життя, а не байдужого існування, а зберегти цей дух повинні будуть наші нащадки.
Природна людська потреба заглянути в глибину минулого свого народу, перш за все, диктується необхідністю якнайкраще зрозуміти події, які відбувалися у стародавні часи, збагнути сенс свого життя и сенс життя свого народу, знайти в цьому житті живі і надихаючі цінності, створені ще нашими предками. Бо надбання українського народу – це не просто нагромадження історичних фактів, які достатньо складно зрозуміти звичайній людині, це романтика боротьби за своє щастя і за свій добробут. Надбання наших предків – це саме та життєстверджуюча святиня, до якої ми знову і знову будемо звертатися перед тим, як вирушати у черговий шлях нових соціальних перетворень. Історична спадщина минулого нам завжди дуже потрібна, бо це прорахунки і досягнення наших батьків, дідів і прадідів, які завжди були, є і назавжди залишаться підмурком духовного та культурного розвитку українського народу. До майбутнього завжди треба йти, обов’язково озираючись на минуле.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)