ДИВОВИЖНІ СКАРБИ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ – Роман Д. Дефо як започаткування “робінзонади”
Уроки зарубіжної літератури 6 клас
Урок 38
ДИВОВИЖНІ СКАРБИ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ, сховані на острові Відчаю, знайдені там Робінзоном, моряком із Йорка, й не менш дивовижним способом створені ним самим
Тема: Роман Д. Дефо як започаткування “робінзонади”.
Ніколи не пізно порозумнішати.
Д. Дефо
Мета: з’ясувати, які риси характеру допомогли Робінзону острів Відчаю перетворити на острів Надії, розкрити жанрове розмаїття твору, підвести учнів до розуміння алегоричного змісту роману, осягнути новаторські досягнення Даніеля
Обладнання: портрет Даніеля Дефо, виставка творів письменника, репродукція графічної роботи Т. Шевченка “Робінзон Крузо” (1856), репродукція картини Рембрандта “Повернення блудного сина”, “Щоденник
Тип уроку, систематизація та узагальнення знань.
Хід уроку
1. Актуалізація навчання.
Учитель озвучує тему уроку, пропонує її записати й висловити свої ідеї та передбачення щодо того, про що йтиметься протягом уроку. Учням пропонується самостійно сформулювати мету/завдання уроку, обговорити її (їх) в парі, записати на “Партнерському аркуші” та оприлюднити. Ідеї учнів коригуються вчительськими поясненнями та уточнюються.
2. Евристична бесіда на основі запитань до тексту.
– Які, на ваш погляд, досягнення Робінзона є найважливішими? Аргументуйте відповідь.
– Розкажіть про те, як герой пошив собі новий одяг.
– Схарактеризуйте ставлення головного героя до П’ятниці. Ким, на вашу думку, став для Робінзона тубілець?
– Перекажіть близько до тексту епізод, у якому П’ятниця проходить “школу християнства”. Прокоментуйте значення ситуації, коли Робінзон не зміг відповісти на запитання свого допитливого учня (“Якщо Бог більше сильний і більше може зробити, чому він не вбити диявол, щоб не було зло?”). Як би ви відповіли на це запитання? (це запитання знадобиться й далі, при вивченні “Фауста” й “Майстра та Маргарити”)
Словникова робота. Що таке колонізація? Які значення цього слова вам відомі?
Колонізація (франц. colonisation) – 1) Заселення вільної території на окраїнах власної країни. 2) Заснування поселень у залежній країні. 3) Перетворення незалежної країни на колонію шляхом військового, економічного й політичного поневолення її іншою країною.
Одне зі значень цього слова спробуйте прокоментувати прикладами, відомими вам з історії. Що вам відомо, наприклад, про те, як іспанські колонізатори “покращували” життя американським індіанцям?
Еврика нюансів. Якщо “школу християнства”, що пройшов П’ятниця, його знайомство із винаходами західної цивілізації, залучення до європейської культури знов спробувати перенести на загальну історію людства, яку тоді інакомовність/алегорію тут можна було б віднайти? (Алегорію цивілізаторської ролі колонізаторів ).
– Як ви вважаєте, Дефо колонізацію вітає чи засуджує? Доведіть вашу думку прикладами з тексту.
– Як би ви пояснили авторську позицію щодо цієї проблеми? Висловіть ваші версії – припущення.
3. Застосування та розвиток набутих знань.
Перегляд домашнього завдання. Обмін досвідом. Інтеграція ідей. Складання таблиці “Цитатний план характеристики героя”. Робота з епіграфом.
Учні працюють у парах / групах. Вони звертаються до результатів виконання домашнього завдання (оголошеного 2 уроками раніше), обмінюються ними і розробляють спільний проект у формі таблиці, що узагальнюється за участю вчителя. Орієнтовний варіант зведеної таблиці (з метою заощадження часу таблицю не обов’язково виносити на дошку; вчитель може виписати лише риси характеру героя, в той час як учні озвучують підготовлені ними цитати).
Цитатний план характеристики героя
Риси Робінзона Цитати
Нерозсудливість “Мені судилося бути винуватцем власної загибелі. Як і тоді, коли я не мав сили подолати своїх бродяжницьких нахилів і не послухався добрих порад батька, так і тепер я не міг опиратися пропозиції відправитися в подорож, яка була нечуваним безглуздям”
Оптимізм “Опинившись на березі живим і здоровим, я звів очі до неба та подякував Богові за порятунок, хоч кілька хвилин тому я вже втратив був останню надію”
Песимізм “Я змок до рубця, переодягнутись не було в що; я не мав ні їжі, ні води, щоб підкріпити свої сили – отож я або помру з голоду, або мене роздеруть хижі звірі”
Стійкість “Ця робота вимагала від мене нечуваних зусиль, але бажання запастись усім потрібним для життя підтримувало мене – і я зробив те, що за звичайних обставин мені було б понад силу”
Кмітливість “Щоб зберегти врожай, я забив 3 птахів і повісив їх на страх іншим. Цей засіб подіяв”
Наполегливість “Набравшись терпіння, я сіяв зерно, яке нічим було заборонувати. Довелося замість борозни тягати по полю величезний важкий сук, що тільки дряпав землю, а не рівняв її”
Працьовитість,
Ретельність,
Винахідливість “Доти я зроду не брав у руки ніякого інструменту, а проте завдяки працьовитості, ретельності та винахідливості поволі так набив руку, що міг би зробити що завгодно”
Прагнення цивілізувати своє життя “На кормі човна я прилаштував парасольку так, що вона приходилася над моєю головою та захищала мене від сонячного проміння”
Обачливість “Щоб вернутися тією самою дорогою, я й не думав, бо дуже натерпівся страху. Інший шлях був мені зовсім невідомий, тому я не хотів ризикувати”
Вдячність “Крім папуги, ніхто не міг говорити зі мною. ГІтах ніби радів, що знову бачить мене. Вертаючись додому, я забрав його з собою”
Релігійність “Мій дикун став добрим християнином, багато кращим за мене, хоч я сподіваюсь – і дякую за це Творцеві, – що обидва ми однаковою мірою були в покутному настрої та покладали надію на Господню ласку”
Власництво “У своїх мріях я уявляв, що впораюсь не тільки з одним дикуном, а з двома чи трьома, і зроблю їх своїми рабами. Вони повинні будуть беззаперечно виконувати всі мої накази, потрапивши в таке становище, що не зможуть заподіяти мені ніякої шкоди”
Винахідливість “Вудка в мене була саморобна: волосінь я зробив із прядива від старого канату…”
Хитрість “Треба було постаратися хитрощами заманити бунтівників у пастку і напасти на них зненацька”
Безстрашність “Люди, поставлені в такі умови, як ми, вже не відчувають страху. Хоч би що чекало нас у майбутньому, а все ж воно буде краще, ніж теперішнє наше становище; отже, будь-який вихід, навіть смерть, ми мусимо вважати за визволення”
Людяність, вдячність “В Англії я зустрівся з благодійницею, яка була ще жива. Я не тільки заспокоїв нещасну жінку щодо її боргу переді мною, а ще й в подяку за колишні турботи та відданість допоміг їй”
Робота з епіграфом. Пригадайте найважливішу рису, що відрізняє роман від оповідання й повісті. Для цього спробуємо з’ясувати, які суттєві зміни відбулися з Робінзоном у результаті його довгого й вельми діяльного перебування на острові?
У якості допоміжного матеріалу до цього питання можна скористатись висновком, проголошеним самим героєм: “Я чітко усвідомив, наскільки моє теперішнє життя з усіма його стражданнями і негараздами щасливіше за те, ганебне, сповнене гріха, мерзотне життя, яким я жив раніше”.
4. Евристична бесіда. Робота з ілюстраціями. Робота з підручником.
Еврика нюансів. Отже, ми знову майже мимоволі повернулися до питання про жанрову своєрідність роману Дефо.
Минулого разу йшлося про традиції документальної прози, якими творчо скористався Дефо.
Слід зауважити, що письменник основні риси популярної на ті часи документальної прози, риси роману – подорожі (визначення записується на дошці) свідомо використав як певний літературний прийом. Що це означає? А те, що незважаючи на всю переконливість викладу подій у романі, ми маємо справу не зі справжньою документальною прозою, а з удаваною, бо майже все, що зображено в романі, є витвором уяви автора. На ті часи такий великий прозовий твір, у якому панує авторська уява, був фактом справжнього новаторства (поняття коментується вчителем).
Але це ще не вичерпує усього новаторства Дефо. Варто наголосити й на супутніх, не менш важливих, жанрових секретах його роману.
Якщо б у ньому йшлося переважно про сімейне життя, він був би “сімейним” романом, якщо б у ньому зображувався побут, був би побутовим, якщо б досліджувалась психологія героя, ми б його назвали “психологічним” романом, якщо б зображувались лицарські подвиги, здійснені на честь прекрасної дами, був би він “лицарським” і так далі.
– Якщо зважити на те, про що переважно йдеться в романі “Робінзон Крузо”, то яким його можна назвати? (Пригодницьким ). Доведіть цю думку прикладами з твору.
Словникова робота.
– Як звучить “пригода” французькою? (Aventure – авантюра – ризиковане, сумнівне діяння, часто з корисливими, безчесними цілями, розраховане на випадковий успіх; справа, акція без урахування реальних умов, приречена на невдачу). Виходить, що до того це є ще й авантюрний роман, і ви можете довести це, спираючись на знання тексту.
Якщо урахувати доведений нами факт, що роман переінакшено відображає біографію автора, загалом його незламну, наполегливу боротьбу за те, щоб здобути собі гідне місце в цьому світі, узагальнення багатого життєвого досвіду письменника, то яким ще є цей роман? (Автобіографічним).
Всесвітньо відомий французький філософ Жан Жак Руссо звернув увагу всього світу на глибину змісту “Робінзона Крузо”. Підкреслюючи величезне повчальне значення книги Дефо, він навіть зробив її єдиною книгою для головного героя одного зі своїх романів (роману “Еміль”), Книгу англійського письменника Руссо назвав “найвдалішим твором про природне виховання” й рекомендував її юнацтву для першого читання.
Спираючись на знання тексту, спробуйте спростувати або підтвердити слова цього відомого філософа. Або просто дайте відповідь на запитання: чому нас усіх може навчити роман “Робінзон Крузо”?
1) прислухатися до батьківських порад;
2) не занепадати духом за будь-яких скрутних обставин;
3) не ризикувати тим, що маєш, заради химерної гонитви за більшим;
4) цінувати можливість спілкування з друзями, мов розкіш, якої можна позбутися;
5) розуміти, що людині, щоб бути насправді щасливою, не так багато й треба;
6) прагнути якомога більше навчитися робити, бо життя – непередбачена комбінація випадків;
7) сподіватися на Бога, але й допомагати йому собі допомогти;
8) людина добре працює, коли вона працює на себе й зацікавлена в результатах своєї праці;
9) розраховувати не стільки на щасливий випадок, скільки на власні сили та здібності;
10) намагатися усе, що можливо, робити власними руками, бо найбільше цінується не те, що падає з неба, а те, що зроблено тобою самим;
11) цінувати власну свободу та свободу інших;
12) відстоювати власні інтереси, коли хтось безпідставно тебе утискає;
13) у своїх учинках керуватися не тільки вигодою, бо тоді не варто розраховувати на те, щоб хтось зробив для тебе добру справу безкорисливо;
14) допомагати тому, хто не може впоратися зі своєю бідою самотужки, бо на його місці можеш опинитися й ти;
15) бути вдячним за добро, яке тоді роблять тощо.
Магічні дрібнички. Роботу над виявленням повчального сенсу роману можна побудувати у формі гри “Відгадай!”. Для цього парам/групам пропонується розробити повчальні ідеї, вилучивши їх зі змісту твору, після чого ставиться завдання відгадати, яким епізодам роману вони відповідають. Пара/група проголошує ідею; решта відгадує епізод.
Виходить, що Руссо не так далеко був від істини, і роман Дефо слід віднести ще й до роману – виховання (слово записується на дошці).
Зміст роману алегорично передає історію життя автора. Але якби ми не були знайомі з його біографією, ми б сприйняли роман як алегоричну історію повчального змісту, подібну до повчальної євангельської історії про блудного сина, тобто як історію про людину взагалі, з досвіду якої можна зробити моральний висновок. Якщо це так, то який ще жанровий елемент книги Дефо ми не згадали?
Робота з ілюстраціями. Можливо, відповідь на це запитання нам підкажуть картини Шевченка та Рембрандта. На прикладі блудного сина, зрозуміло, що це – філософська притча. До речі, словник В. І. Даля так і дає найпростіше визначення притчі: “повчання на прикладі”.
Тоді знов звернемось до “Щоденника читацьких спостережень” і занотуємо в нього наші знахідки щодо новаторства кмітливого англійського письменника – поєднання в одному творі рис роману:
– подорожі;
– авантюрно-пригодницького;
– автобіографічного;
– щоденника;
– виховання;
– філософської притчі.
Робота з підручником (с. 100). Опрацювання понять з теорії літератури (поняття “робінзонада”).
Таким чином, роман “Робінзон Крузо” увійшов у світову літературу як прообраз новітнього європейського роману і як зачинатель світової “робінзонади”, до якої належать такі відомі твори, як “Мауглі”, “Таємничий острів”, “Тарзан” тощо, де зустрічається герой, відрізаний від цивілізації й примушений боротися за своє виживання.
5. Підведення підсумків.
6. Домашнє завдання.
Підготуватися до тематичного оцінювання.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)