Дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа
Матеріал уроку. Павло Тичина “Як Дуб із Вітровієм бився”.
Мета. Ознайомити учнів із життям та творчістю Павла Тичини; викликати інтерес до його віршів; зацікавити змістом віршів; навчити стежити за логікою описуваних подій; розвивати читацькі навички; виховувати любов до творчості поета.
Обладнання. Портрет П. Тичини, збірка його віршів.
Хід уроку
I. Органі завійний момент.
II. Мовна розминка.
1. Доберіть слова в риму.
Жа-жа-жа – ми побачили (вужа).
Жу-жу-жу – по галявині (ходжу).
Жи-жи-жи – ти мені (допоможи).
Жі-жі-жі
2. Прочитайте скоромовку.
– Хто найшвидше прочитає скоромовку?
Жив жук на жоржині.
Жук поскаржився дружині:
– Не полежиш тут ніколи,
Заважають жовті бджоли.
3. Гра “Хто більше”.
Діти діляться на дві команди. Називають по черзі слова зі звуком “ж”. Перемагає та команда, яка називає найбільшу кількість слів.
III. Повідомлення теми та мети уроку.
– Послухайте вірш.
Ми дзвіночки,
Лісові дзвіночки,
Славим день.
Ми співаєм,
Дзвоном зустрічаєм:
День! День.
Любим сонце,
Небосхил і сонце,
Світлу
Сни розкішні,
Все гаї затишні:
Тінь! Тінь.
Линьте, хмари,
Ой прилиньте,
Хмари, ясний день.
Окропіте,
Нас нашелестіте:
День! День.
Хай по полю,
Золотому полю,
Ляже тінь.
Хай схитнеться –
Жито усміхнеться:
Тінь! Тінь.
– Чи сподобався вам вірш?
– Чи знаєте ви, хто є автором цього вірша?
– Що вам відомо про життєвий та творчий шлях Павла Тичини?
Слово вчителя.
Народився в селі Піски Чернігівської області в родині сільського дяка і вчителя “школи грамоти”. Батько майбутнього поета, Григорій Тимофійович, не був схожий на тих дяків, які вчили дітей по селах. Він мав талант педагога. Годинами сидів маленький Павлусь на печі і слухав, як батько розповідає дітям урок. Від нього вперше дізнався хлопчик, що таке поїзд, пароплав; чому сонце велике, а зорі маленькі. Так, сидячи на печі, він і читати навчився. А ще був батько музично обдарованою людиною: мав тонкий слух і чудовий голос.
Багато казок і пісень знала мати – добра, мила Марія Василівна, яку так любив Павлусь. Вона також мала гарний голос. Вечорами збиралась сім’я, батько грав на гармонії, а всі співали.
Початкову освіту хлопчик здобув у сільській школі. Від своїх однокласників він відрізнявся музичними та вокальними здібностями, а любов до музики і художнього слова прищепила його учителька Серафима Миколаївна Морачевська. Оцінивши чудовий голос і слух хлопця, вона порадила батькам віддати Павла в один із монастирських хорів Чернігова.
Мав Павло і неабиякий хист до малювання, водночас цікавився театром. Отримав музичне виховання, грав на флейті, кларнеті, бандурі, піаніно. Навчався у Чернігівській духовній семінарії, потім у Київському комерційному інституті, одночасно працюючи на різних дрібних посадах.
Активна громадська і державна діяльність Павла Тичини набуває широкого розмаху в передвоєнні, а особливо – повоєнні роки.
Невичерпна доброта, моральна чистота, власний патріотизм, особистий приклад, постійне самовдосконалення ось ті риси, якими вповні володів Тичина. “Душа його віддана поезії, голова освіті, а серце Україні”, говорила його дружина Лідія Петрівна.
Помер П. Тичина 16 вересня 1967 р. в Києві.
IV. Опрацювання вірша П. Тичини “Як Дуб із Вітровієм бився”.
1. Читання вірша вчителем.
– Прочитайте назву вірша. Як ви думаєте, про що йтиметься у вірші?
– Якими ви уявили собі Дуба, Вітровія?
2. Гра “Хто більше”.
– Доберіть до слова Вітровій споріднені слова.
(Вітровій – вітер, вітрище, вітерець, вітрюган.)
– Поясніть значення цих слів.
– Послухайте, як у вірші “Вітер” Павло Тичина описує вітер.
Не вітер – буря!
Трощить, ламає, з землі вириває…
Він замахнеться раз –
Рев! свист! кружіння!
І вже в гаю торішній лист –
Як чортове насіння…
– Поет описав вітер як позитивного чи негативного героя?
– Доведіть свої думки словами з вірша. (Трощить, ламає, з землі вириває).
3. Опис дуба.
– Опишіть словами з вірша дуба. (Дуб – витязь; столітній; в корі; батько для Клена й Глоду; захисник від грому.)
4. Словникова робота.
– Які назви дерев зустрічалися у вірші? (Дуб, Клен. Глід, В’яз.)
– Що вам відомо про ці дерева?
5. Доберіть риму.
6. Бесіда.
– Чи сподобалась вам казка?
– Кому симпатизує поет?
– Що вас вразило? (Сила, міць і доброта Дуба.)
– Як автор описує дружбу Дуба з іншими деревами?
– Хто є спільником Вітровія? (Гусінь.)
– Як ви думаєте, чому саме Гусінь Вітровій взяв у спільники?
– Що мав на увазі поет під образом Дуба? (Нашу батьківщину – Україну. Вона живе століття. Мас своє коріння. Ні на кого не нападає. Займається корисними справами…)
– З якого боку нападав ворог? (З півночі.)
– На кого схожий Вітровій?
– Прочитайте, як автор вболівав за Дуба. (Ти на нас не налітай! – пропадом ти пропадай!)
V. Підсумок уроку.
– Що нового дізналися сьогодні на уроці про Павла Тичину?
– Що вам найбільше запам’яталося?
– Як ви гадаєте, кого показав автор на прикладі Дуба?
– Сьогодні на уроці ми прочитали початок цієї казки. Спробуйте вдома пофантазувати. Придумайте основну частину та кінцівку казки.
Цікаво шати.
> За життя Павло Тичина жодного разу не друкував казку “Як Дуб із Вітровієм бився”. Казка була надрукована вже після смерті автора.
> Більшість віршів поета побачили світ лише в посмертному виданні.
> У спадщині поета п’ятнадцять поем. Найбільші з них залишилися недовершеними.
VI. Домашнє завдання.
Виразно читати казку. Пригадати, які твори поета ви читали раніше. За бажанням зробити ілюстрацію. Придумати продовження казки. Знайти цікаві відомості про дуб. Подумати, чому П. Тичину називали “Орфеєм”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)