Діалог про Шевченка
– Привіт! Що читаєш?
– Привіт! Та ось “Кобзаря” придбав на вихідних. Не можу відірватися!
– Мені теж Шевченкові вірші подобаються. У них є щось особливе, якась душевність та мелодійність.
– Так, вірші чудові. Шевченко – справжній талант. Я ось міркую, як нам пощастило, що його помітили, викупили з кріпацтва, так, що він мав змогу опублікувати свої твори!
– Так! Хоча, якщо я не помиляюся, спочатку його помітили як художника, через хист до малювання викупили та допомогли у навчанні.
– Так і було! Ось так таланти
– Це правда. Проте сам Шевченко все життя вболівав за кріпаків, ніколи не став байдужим. Уся його творчість – це ніби заклик звернути увагу на тяготи та нещастя людей, яких нікому було захистити. Йому боляче було бачити такі людські страждання в рідному краї, на рідній землі.
– Та й у нього самого доля непроста була. Мабуть, коли людина на власній шкурі відчула, що це таке – неволя, бідність, безправ’я, вона не може бути байдужою.
– Поезія була його способом виразити свої думки, почуття, ставлення. Це те, чим Шевченко міг зарадити – змусити
– Ой, та я й не знаю, багато їх! “Лілея”, “Сон”, “Гайдамаки” та інші. А ти бачив картини Шевченка? Як тобі?
– Бачив деякі, і картини, і малюнки. Вони дуже майстерно виконані, такі гармонійні. Він і портрети малював, і пейзажі.
– Так, дійсно талановита людина талановита в усьому! Це викликає захоплення!
– Згоден!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)