Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Деградація Дмитра Старцева “Ионич”

Деградація Дмитра Старцева “Ионич”

У російській літературі досить часто письменники торкалися таких тем, які були актуальні для будь-якої епохи. Такі проблеми, порушені класиками, як поняття про добро й зло, пошуки сенсу життя, вплив навколишнього середовища на особистість людини й інші, завжди стояли в центрі уваги російської літератури. Чехів найбільше яскраво показав процес зміни людської душі під впливом середовища й прожитого років. Хто не мріяв замолоду про такі піднесені ідеали, як честь, рівність, братерство, воля, праця на користь суспільства

Але проходять роки,

і людина повністю внутрішньо міняється, бажаючи тільки спокою й ситого, забезпеченого життя. Чехів перший розкрив соціальні причини цієї хвороби в оповіданні “Ионич”. Дмитро Старців, молодий, талановитий лікар, приїжджає на роботу після закінчення університету в губернське місто С. Дмитро Старців працює в Деляже, що розташований у дев’ятьох верстах від міста. Старців всіма силами намагається бути корисним людям, він майже не буває в місті, увесь свій час віддає роботі. Робота становить зміст його життя, заради її він готовий забути про розваги, тому він багато працює, не знаючи відпочинку. Але Чехов
у якомусь іншім оповіданні висловив дуже вірну думку, що найчастіше досить швидко черствіють учителі й лікарі. Одноманітні будні, наповнені нескінченними хворими, спочатку не дратують Старцева. Йому радять, як утвореному й інтелігентній людині, частіше бувати в місті, записатися в клуб, вхід куди був доступний тільки верхівці міста, його знайомлять із сім’єю Туркиних, на думку місцевих обивателів, самої талановитої й незвичайної. Чехів невеликими штрихами малює цю “талановитість”.

Плоскі гостроти глави сімейства Івана Петровича, бездарна гра дочки Катерини й надумані романи її матері зрозумілі Старцеву, але всетаки після лікарні, брудних мужиків приємно й спокійно було сидіти в м’яких кріслах і ні про що не думати. Лише через рік, приїхавши до них скова. Старців все частіше й частіше навідується в цей гостинний будинок. Він закоханий у дочку Туркиних, що у сімейному колі називають Котик. Дмитро ревнує, із працею переносить розлуку, готовий на все для неї, але Котик лише кокетує зі Старцевим, не відповідаючи на палкі почуття закоханого

Старців розуміє, що йому дорослій людині непристойно тягатися по цвинтарях, одержувати записочки, як жовторотому гімназистові, але проте, він носиться по всьому місту, розшукуючи фрак, щоб зробити речення Туркиной. Але навіть наприкінці цього нетривалого роману Старцевим, бути може, непомітно для нього, опановує тверезий розрахунок (Він думає: “А приданого вони, мабуть, дадуть чимало”). Після відмови доктор переживає не занадто довго. Йому було всього лише “небагато соромно”, що всі так нерозумно й вульгарно скінчилося. Раніше в місті Старцева кликали “поляк надутий”, тим самим підкреслюючи, що він чужий у цьому місті. Старців рідко з ким розмовляв у клубі, а частіше мовчачи їв, уткнувшись у тарілку, тому що, про що б він не говорив, усе обивателями сприймалося як особиста образа

Коли Старців намагався говорити про користь праці, те кожний почував у цьому докір собі. Обивателі міста рівно нічого не робили. День і час ішли на карти, збіговиська, неробство. Їде з міста Котик, Старців равнодушно довідається про цю втрату, згадуючи тільки одне: “Скільки турбот, однак”. Із цього часу Дмитро втрачає інтерес до роботи. У місті в нього величезна практика, йому добре платять за візити. Він по вечорах любить уважати гроші, які заробив за день. У нього з’являються “необразливі” страстишки: гра у віст, обжерливість, жадібність, байдужість. Він уже не співчуває ближнім, як раніше, і дозволяє собі кричати на хворих і стукає ціпком. У місті його вже по-домашньому називають “Ионичем”, тим самим приймаючи його у своє середовище. Чехів, показуючи “кращу” сім’ю Туркиних, як би підводить нас слідом за Старцевим зробити висновок: “Якщо сама талановита сім’я так бездарна й дурна, те який же все місто?”

Ще гірше, ніж Туркини, тому що в цьому милому сімействі є наліт хоч якоїсь інтелігентності. Старців не мав сім’ї, він, мабуть, просто заради задоволення й не знаючи, що робити із грішми, створював собі щиросердечний комфорт, скуповуючи нерухомість. Чехів нас попереджає: “Не піддавайтеся згубному впливу середовища, не віддавайте своїх ідеалів, бережіть у собі людини”. Процес духовного вмирання Старцева тим тягостнее, що він цілком усвідомлює, у яке мерзенне болото поринає, але не намагається боротися. Скаржачись на навколишнє середовище, воно мириться з нею. Навіть спогаду про любов не можуть розбудити напівсплячу душу Старцева.

Котик, повернувшись, бачить Старцева іншим, але їй хочеться заміж, тому вона чіпляється за минулі світлі мрії. Старців же утомилося думає: “Добре, що я на ній не женився”. Йому вже не подобалося: і як сидить на ній плаття, і її манери, і абсолютно все в ній справа в тому, що Старців уже давно вмер, і ніщо нс може вивести його з духовної спячки. Йому не жаль молодості, любові, що не збулися надій. Чехів написав історію нової форми важкої соціальної хвороби, що давно вивчала російська Література. Ім’я цієї хвороби духовна деградація особистості

Як досвідчений лікар, Старців міг би поставити собі діагноз: розпад особистості в результаті втрати життєвих ідеалів. Чехів, розуміючи трагізм дріб’язкової дійсності, не раз у своїх оповіданнях повторював: “Немає нічого тоскливее, оскорбительнее вульгарності людського існування”. Високу оцінку Чехову дали не тільки його сучасники, але й письменники двадцятого століття. Олексій Толстої сказав: “Чехов це Пушкін у прозі”. І я думаю, що із цим твердженням складно не погодитися


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. ЕВОЛЮЦІЯ ДОКТОРА СТАРЦЕВА. (по оповіданню “Ионыч”) В образі Ионыча Чехов показав, як створювалися типи, подібні Беликову, їхню еволюцію. Перед нами чотири етапи життєвої історії доктори Старців а. У розкритті змісту цих чотирьох етапів Чехов лаконічно демонструє поступове зубожіння духу героя, ослаблення його волі, сили опору, втрату активності, живої людської реакції. На першому етапі Старців ще повний...
  2. Перетворення доктора Дмитра Іонича Старцева на Іонича (за оповіданням Чехова “Іонич”) Бажання служити загальному благу повинне неодмінно бути потребою душі, умовою особистого щастя. А. П. Чехов Події оповідання “Іонич” відбуваються в губернському місті С. Щоб дати уявлення про тутешнє життя, письменник знайомить читача з родиною Туркіних, на думку місцевих жителів, “найосвіченішою й найталановитішою” в усьому місті. Чехов довіряє читачу і, як...
  3. Еволюція доктора Старцева Вір по оповіданню А. П. Чехова “Іонич”. Перед нами чотири етапи життєвої історії доктора Старцева, лаконічно викладаючи яку, Чехов демонструє поступове зубожіння духу героя, ослаблення його волі, сили опору, втрату активності, живої реакції. На першому етапі Старцев ще повний сил і енергії. Обійнявши посаду земського лікаря, він оселився поблизу лікарні,...
  4. Викриття “вульгарності вульгарної людини” “Ионич” Одна з головних тем творчості Чехова – викриття “вульгарності вульгарної людини”, особливо в побуті й настроях інтелігенції. Тема “Ионича” – зображення мертвотної сили обивательщини й вульгарності. Чехів розглядає історію утвореного, ділового лікаря Дмитра Ионича Старцева, що перетворилося в провінційній глухомані у відлюдна й черствого егоїста. Дія оповідання розвивається на тлі...
  5. Як зображується провінційне місто в оповіданні Ионич? Величезне Ви робите справу вашими маленькими оповіданнячками – збуджуючи в людях відраза до цього сонного, напівмертвого життя – рис би її забрав. М. Горький В оповіданні “Ионич” губернське місто С. описується всього декількома фразами, з яких зрозуміло, що це саме звичайне місто: у ньому є загальнодоступна бібліотека, театр, клуб, міський...
  6. А. П. Чехов – викривач міщанства й вульгарності (На прикладі оповідання “Ионич”) 1. Сімейство Туркиних. 2. Образ земського лікаря, що недавно приїхав у місто С. 3. Втрачена любов 4. Роздратування доктора Старцева від обивателів і поступове перетворення його в один з них. Старців згадав про папірці, які він по вечорах виймав з кишень із таким задоволенням, і вогник у душі згас. А....
  7. Деградація особистості під впливом пристрасті до наживи (за оповіданням А. П. Чехова “Іонич”) Як ми поживаємо отут? Та ніяк. Старішаємо, повнішаємо, опускаємося. День і ніч-доба геть, життя проходить Тьмяно, без вражень, без думок… А. Чехов Оповідання “Іонич” було написано А. П. Чеховим у 1898 році. Тема не була новою для нього. Він знову звернувся до питання, над яким хотів примусити задуматися російського обивателя....
  8. Образ доктора Старцева в оповіданні А. П. Чехова “Іонич” Герой оповідання, Дмитро Іонич Старцев, – Молодий лікар, призначений до земської лікарні в Дялиже, недалеко від губернського міста С. Це був палкий юнак з високими ідеалами і бажанням служити на користь людям і Батьківщині. Він з натхненням міркував про щастя і любові (“О, як мало знають ті, які ніколи не...
  9. У чому полягає трагедія доктора Старцева Антон Павлович Чехов – один із самих популярних прозаїків у світі. У літературу він увійшов як творець короткого оповідання. “Лист до вченого сусіда”, що з’явилося в тисяча вісімсот вісімдесятому року, розкрило основні грані таланта письменника. Уже в першому оповіданні позначилося багато чого з того, що визначить художній стиль Чехова,- схований...
  10. Перетворення лікаря Дмитрія Івановича Старцева на Іонича (за оповіданням А. Чехова “Іонич”) Перетворення лікаря Дмитрія Івановича Старцева на Іонича (за оповіданням А. Чехова “Іонич”) І. Земський лікар, призначений у Дяліж. (Молодий лікар Дмитро Іванович Старцев усі дні сумлінно працював, лікуючи хворих. Це була його робота і навіть сенс життя. Він був молодий, повний життя і не випадково, йдучи до міста пішки, співав....
  11. Моральне збідніння особистості у творчості А. П. Чехова (На прикладі оповідань “Ионич” і “Агрус”) 1. Болото вульгарності. 2. Побутова рутина. 3. Божевільна ідея. Усяка потреба вщухає, а всякий порок збільшується від задоволення А. Ф. Амьель У своїй творчості А. П. Чехов піднімає чимало проблем И кожної з них він приділяє особливу увагу, дозволяючи нам не з авторських ремарок і пояснень, а із самого тексту...
  12. Чому не склалася любов доктора Старцева і Котика? (За оповіданням А. П. Чехова “Іонич”) Тема твору нагадує людині: прокладаючи життєвий маршрут, варто пам’ятати, що багато в чому від людини залежить, буде цей маршрут чорпо-білим, сірим або кольоровим. Серйозним іспитом на життєвому шляху людини є кохання, особливо якщо мова йде про чеховських героїв. Справа, очевидно, в тім, що письменник уміє відкрити в повсякденних фактах їхню...
  13. Еволюція доктора Старцева. Твір за оповіданням А. П. Чехова “Іонич” У цьому оповіданні А. П. Чехов розповідає нам про чотири періоди життя доктора Старцева, про те, як він втрачає моральні цінності, власну думку, перестає реагувати на життєві ситуації. Ми знайомимося з життєрадісним Старцевим, повним почуттів і енергії. Він працює лікарем, живе за містом: “Пройшовши дев’ять верст і потім лягаючи спати,...
  14. Чи могло кохання врятувати доктора Старцева? На питання, поставлене у темі твору, я відповім так: звичайно, могло б… якби воно в нього було. А його не було навіть тоді, коли він, як пишеться в оповіданні, “був молодий, і свіжий, і закоханий”. Дмитро Іонич із задоволенням дивився на плечі Котика, що так чарівно тремтіли при виконанні фортепіанного...
  15. Вишневий сад характеристика образа Cтарцева Дмитра Ионича ИОНиЧ (Оповідання, 1898) Старців Дмитро Ионич (Ионич) – головний герой, земський лікар, син дячка. Служить у лікарні в містечку Дялиж (дев’ять верст від містечка З). Познайомившись із сімейством Тур-Киних, З. починає часто бувати в них. Він захоплюється Катериною Іванівною й намагається порозумітися з нею. Одержавши від її записку, де вона...
  16. Людина й середовище в оповіданні А. П. Чехова “Ионич” Тема життя “середнього”, типового міського оби вателя-міщанина займає одне із центральних місць в оповіданнях Антона Павловича Чехова. Спосіб життя многих сучасників автор описує з іронією, але в той же час і з певною нотою сумуй – адже так, на думку автора, живе майже вся величезна країна, а не окремі її...
  17. Як доктор старців став “Ионичем” Для всієї російської літератури характерне звертання до моральних проблем. У центрі її уваги завжди перебували вічні проблеми: добра й зла, пошуків сенсу життя, впливу навколишнього середовища на особистість людини й інші. У творах Чехова найбільше яскраво відбитий процес зміни человечесякий душі під впливом середовища й прожитого років. Хто не мріяв...
  18. Чорний чернець, “Ионич”, Людина у футлярі Ми вибрали оповідання “Чорний чернець”, “Ионич”, “Людина у футлярі”. Чехів завершує програму 10 класу, і, напевно, це дуже вірно. 11 клас починається Срібним століттям, хлопці із чітких, зрозумілих, що розставляють усе по місцях, що пояснюють, що пророкують класицизму й реалізму поринають в атмосферу символізму, акмеизма, імажинізму, декадансу, екзистенціалізму й інших...
  19. “Герої часу” у розповідях А. П. Чехова Недавно я прочитала розповідь Чехова “Ионыч”. Чехів жагуче бичував людську вульгарність у побуті й настроях інтелігенції. Намалювавши безліч образів російських інтелігентів, Чехов досяг величезної сили типізації. Імена деяких його героїв стали загальними. До їхнього числа належить насамперед ім’я Беликова, ворога всього нової й свіжого, “людини у футлярі”, що живе під...
  20. Зображення “вульгарності вульгарної людини” в оповіданнях А. П. Чехова Чехов уважав вульгарність украй опасним соціальним явищем. І особливо хвилювала письменника доля интеллигенции. Чехів уважав трагедією, що люди, покликані звістки за собою народ, преобертаються в обивателів, деградують під впливом середовища. Подібна трагедія зображена в расрозповіді “Ионич” (1898). Сюжет його простий: молодий, розумна людина попадає в рєрий, провінційний містечко С. Много...
Деградація Дмитра Старцева “Ионич”
«
»