Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Дажбог

Дажбог

Стародавні слов’яни вважали Сонце, Блискавицю і Вогонь – два небесних полум’я і одне земне – рідними братами, синами Неба і Землі. Бога Сонця називають Дажбогом – богом, який дає всі блага. Тому Дажбог втілює першу частину міфологічного протиставлення: Доля – Недоля (Злидні). Слов’яни дуже любили Сонце. Воно щезає ввечері, начебто приборкане рукою Смерті, і постійно кожного ранку знову з’являється в усьому своєму блиску та величі. Ось чому Сонце сприймалось і як жива істота, і як істота безсмертна, божественна. Як вічно чисте

світило, що збуджує земне життя, Сонце вважалось божеством благим, милосердним. Його ім’я стало синонімом щастя.
До Дажбога-Сонця герої слов’янських міфів і казок звертаються у важких випадках. Божество дня, співчуваючи нещастю, допомагає їм. Дажбог, син Сварога, їздить по небу на чудесній колісниці, в яку запряжена четвірка золотогривих коней із золотими крилами. А сонячне світло походить
Від вогненного щита, який Дажбог возить із собою. Вночі Дажбог із заходу на схід вимірює нижнє небо і світить Нижньому Світові. Двічі на добу, вранці та ввечері, він перетинає Океан-море на човні. У човен Дажбога
запряжені водо плаваючі птахи – гуси, качки, лебеді. Зменшене зображення качки з головою коня – це оберіг, амулет, талісман. Слов’яни вірили, що оберег “качка-кінь” врятує їх, що Дажбог допоможе, де б він не знаходився.
У “Слові о полку Ігоревім” наші пращури названі Дажбожими онуками, тобто онуками бога Сонця. Дружина Дажбога – Ранкова Зоря. Кожного року, під час великого свята літнього сонцестояння слов’яни урочисто святкували їхній шлюб.
Дажбог – один із перших законодавців. Він започаткував літочислення за сонячним календарем. Слов’яни вважали Сонце всевидячим оком, яке суворо наглядає за мораллю людей, за виконанням законів. Тому злочинці чекали ночі, щоб укритися не тільки від земного, а й від небесного правосуддя. Спочатку Сонце постає як сила, яка карає нечисту силу темряви і холоду, а потім і як сила, що карає моральне зло – неправду і нечесність.
Кара Дажбога – довга спека – веде за собою неврожай і мори. Спека виникає як гнів розлюченого божества, яке карає смертних своїми вогняними стрілами – пекучими променями. Ярославна у “Слові о полку Ігоревім” звертається до Сонця як до святого, але дуже гнівливого пана:
Святий, огненний господине! Спалив єси луги, степи, Спалив і князя, і дружину, Спали мене на самоті! (Т. Шевченко “Плач Ярославни”) Дажбог опікує орачів і сіячів. Він наділяє людину фізичною силою, здоров’ям, мудрістю, майстерністю. В літописах його називають пращуром русичів.
Бог Сонця є охоронцем ключів земних. Дажбог зачиняє землю на зиму і віддає ключі птахам, які відносять ключі у вирій – країну душ, що відійшли. Навесні птахи повертають ключі й Дажбог відчиняє землю. Дажбог – один з богів пантеону князя Володимира. Його день – середа.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. МІФ ДАЖБОГ І ЖИВА І тоді Сокіл-Род мовив до Білобога й Перуна: “Негоже нам, богам, залишати дітей своїх напризволяще, мусимо допомогти їм”. І зніc Творець Золотий Жолудь і Золоте Зернятко. І повелів Білобогові посадити їх на Землі й полити Живою Водою. І зробив так Білобог. І сталося диво: з Жолудя виріс крислатий Дуб, вершиною...
  2. Уявлення давніх слов’ян про природні стихії (за “Міфом про Сонце”) І. Відображення в міфах уявлень первісної людини про навколишній світ. (Міфи складалися у ті давні часи, коли людина, ще не маючи достатньо знань про навколишній світ, намагалася пояснити виникнення та будову всесвіту, явища природи, зрозуміти, що впливає на долю людей. Так виникли міфи про надприродні сили, що створили світ та...
  3. Скорочено ДАЖБОГ І ЖИВА Мовив якось Сокіл-Род до Білобога й Перуна: “Негоже нам, богам, залишати дітей своїх напризволяще, мусимо допомогти їм”. І тоді Творець зніс Золотий Жолудь і Золоте Зернятко, і повелів Білобогові посадити їх на Землі й полити Живою Водою. Коли Білобог виконав наказ, сталося диво. З Жолудя виріс крислатий Дуб, на верхівці...
  4. Питання с відповідями до теми “Світ фантазії, мудрості” Що означає термін “фольклор”? Буквальний переклад терміна “фольклор” – народна творчість. Які головні ознаки народної творчості? Головними ознаками фольклору є його колективність, традиційність і варіативність, усний спосіб творення і поширення цих творів. Властивим також є поєднання колективного та індивідуального. Індивідуальне, створене талановитою особистістю, швидко поширюється, коли воно виражає почуття колективу,...
  5. СЛОВ’ЯНСЬКІ МІФИ Мета: продовжити ознайомлення учнів з міфами; ознайомити школярів зі слов’янськими міфами, дати уявлення про їх витоки; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати бажання вивчати історію свого народу. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Життєрадісні жирафи Узяли...
  6. Твір-мініатюра на тему “Птахи прилетіли” Варіант 1. 10-15 речень. Весняне сонечко зігріває землю. А в небі кричать зграї птахів, які повертаються з далеких країн. Вони перезимували в теплих краях та поспішають на Батьківщину, до нас. Першими повертаються граки. Недарма граки звуться вісниками весни. Потім прилітають чайки, шпаки, жайворонки, качки та гуси. Пізніше з’являються зозулі, стрижі,...
  7. Соняшниковий цвіт Липневого ранку, коли сонце тількино зажевріло на сході, свої маленькі зелені голівки до нього повернули соняшники. Рожевий прозорий схід все більше і більше розпалювався, червоно-багряне сонце сходило над обрієм. Слідом за сонцем, стежачи за його рухом на небосхилі, повертали свої жовті голівки Соняшники. Обережно вони розкривали свої пелюстки, і згодом...
  8. Міфи, легенди та думи “Велесової книги” І. Історія появи “Велесової книги” – унікальної пам’ятки V-ІX століть. (72 тексти на дерев’яних дощечках, знайдені Алі Ізенбеком на Харківщині в 1919 році – свідчення прадавньої історії наших предків.) ІІ. Уславлення мудрості, працьовитості, миролюбства наших предків за “Велесовою книгою”. 1. Міфи і легенди про створення світу. (Дажбог сотворив яйце –...
  9. “Птахи навесні” Весняні турботи птахів – це будування гнізд та виведення пташенят. З того самого моменту, коли на деревах розпускаються бруньки, птахи вже тут як тут. Багато з них повертаються навесні з вирію. Це граки, качки, гуси, чижики, іволги, ластівки, лелеки та інші птахи. Всіх їх навіть і не перелічиш. Зграї птахів...
  10. “Міфи древніх народів” Для усіх народів міфи – це найстаріші розповіді про світи, якими жили їх предки. Мало хто знає, але слово міф з грецької означає проповідь. У цих проповідях описуються уявлення наших прадідів про флору, фауну і все що їх оточувало. В них вміло переплітається реальність і вимисел. У них представленні знання...
  11. Одного разу у гідропарку (твір-роздум) Наш гідропарк розташований на острові, що з усіх боків оточений водою. Його оперізують мала річка і канал. Уздовж берегів у гідропарку ростуть верби. Це старі, розлогі дерева із широкими стовбурами. Під ними завжди багато сучків. Поруч лежать старі дерева, що впали від часу, або їхні масивні гілки, що, немов човни,...
  12. Лист до Юрка (за оповіданням Е. Гуцала “Сім’я дикої качки”) О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ ЛЮДИНА?” О. СТОРОЖЕНКО, Б. ЛЕПКИЙ, Л. КОСТЕНКО, Б. ХАРЧУК, Е. ГУЦАЛО, Л. ПОНОМАРЕНКО Лист до Юрка (за оповіданням Е. Гуцала “Сім’я дикої качки”) Доброго дня, Юрко! Прочитав оповідання Євгена Гуцала “Сім’я дикої качки” і вирішив тобі написати. Знаю, що пишуть завжди позитивним головним героям. Чесно кажучи,...
  13. Антонич Богдан-Ігор Васильович Екстатичний восьмистроф Шумлять у скринях зеленаві зерна льону, Масний і теплий пил вирує у олійнях. Щораз в корявих липах спалахне прокльоном Душа зелена, гнівна і незаспокійна. Черві не піддається буйний струм життєвий, З дерев зелені іскри дятлі крешуть. Зорі червінцем платить скупо вечір дневі За сонце, що його в червоний мох розчеше....
  14. Твір “Захід сонця” Захід сонця – одне з найчарівніших явищ природи. Найкраще його спостерігати влітку на відкритих просторах – в степу або на море, там, де добре проглядається лінія горизонту. Під час заходу сонця хмарини неймовірних кольорів у небі віддзеркалює морська вода, і ще по ній біжить доріжка сонячного світла. У місті захід...
  15. Сонце в нашому житті Майже всі первісні люди вважали Сонце істотою чи вогняною кулею, яку хтось невідомий носить небом. Регулярність поведінки Сонця при цьому здавалася загадковою. Що ж змусило Сонце служити людям? У багатьох легендах майже всіх первісних народів робилися спроби це пояснити. Ціла низка міфів розповідає про тимчасове зникнення Сонця, а це, напевно...
  16. Купала – свято літнього сонцестояння Здавна на Україні Сонце вважалося найвищим і найсвітлішим божеством. Його називали лагідно Даждьбо-гом, тобто богом, що дає життя, богом світла і добра, перед лицем якого розбігаються всі темні і злі сили. Тобто, стародавні слов’яни вірили, що вони внуки сонця. І автор “Слова о полку Ігоревім” також називає народ Даждьбожими внуками....
  17. За городом качки пливуть Скорочено За городом качки пливуть. Каченята крячуть. Вбогі дівки заміж ідуть, ) 2 А багаті плачуть. Вбогі дівки заміж ідуть З чорними бровами, А багаті дівки сидять З кіньми та волами. “Чи чула ти, дівчинонько, Як я тебе кликав, Через твоє подвір’ячко Сивим конем їхав?” “Ой хоч чула, хоч не чула...
  18. Дивосвіт прадавніх слов’ян Дивосвіт прадавніх слов’ян Здавна в Україні, багатій на хліб та усяке зело, землі, кожна травинка, билинка, тварина чи домашня худоба промовляла до людини близькою і зрозумілою мовою. Від дощу, сонця залежало головне в житті стародавнього та далекого пращура-слов’янина. Тому й намагалися наші далекі предки жити в мирі і злагоді з...
  19. Морально-етичні проблеми в оповіданні Є. Гуцала “Сім’я дикої качки” Євген Гуцало у своїх новелах, повістях і романах змалював багато персонажів дітей, які чарують читачів неповторністю характерів, чистотою своїх почувань і помислів. На противагу цій чистоті письменник викриває і вади у серці та поведінці деяких героїв, ніби пропонуючи нам самим замислитися і дати їм власну оцінку. Непрості морально-етичні проблеми порушує...
  20. Усвідомлення відповідальності за свою справу і свої вчинки (за оповіданням Є. Гуцала “Сім’я дикої качки”) Недаремно говорять: “Життя прожити – не поле перейти”. І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: “На чужих помил­ках вчаться”, – але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто...
Дажбог
«
»