Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Cонети Д. Павличка про рідну мову

Cонети Д. Павличка про рідну мову

Поезія Дмитра Павличка особливо чутлива до найгостріших проблем сучасності, правди життя. її яскраві риси – пристрасність, емоційна наснаженість думки, глибинні роздуми про любов і ненависть, добро і зло, вічність і сьогодення.
Сонет, як відомо, це строфа, і цілий твір, який має своєрідну побудову. Це економна і дисциплінуюча форма, вірш небагатослівний, адже поетові необхідно “вкласти” свої думки у чотирнадцять рядків, тобто уважно попрацювати над змістом, розвитком теми, розташуванням і добором рим. Найвідомішими поетами – сонетярами

в українській літературі ХХ століття є М. Рильський, М. Зеров, А Малишко, Д. Павличко. Цей жанр особливо відповідає характерові обдарування митця, розкриває нові грані його таланту, поглиблює провідні теми творчості. Використовуючи канонічну форму сонета, Д. Павличко трансформує її згідно з власними творчими установками, але залишає незмінним її ядро – внутрішній драматизм, ясність і чіткість вислову.
Сонетний доробок поета складають “Львівські сонети”, “Білі сонети”, “Київські сонети”, “Сонети подільської осені”. Їх об”єднує філософічність – художнє осягнення проблем
буття, людини, творчості, багатство і мінливість емоцій. Одна з улюблених тем Д. Павличка – тема активності поетичного слова, ставлення до рідної мови – знаходить своє втілення в сонетах.
Серед них чільне місце посідає вірш “О рідне слово, хто без тебе я?” Цей перший рядок – запитання поет не залишає без відповіді. Його ліричний герой небезпідставно стверджує, що людина, яка забула мову своїх батьків, перетворюється на “кретина-стилягу”, “мертвяка”, “прах, купу жалюгідного рам”я”, тобто вона втрачає найдорожче – духовну сутність.
Так не засни в запиленому томі,
В неткнутій коленкоровій труні –
Дзвени в моїм і правнуковім домі!
З цим твором перегукується сонет “Якби я втратив очі, Україно…” І знову як і в попередній поезії, перший рядок визначає її емоційний лад і змістове ядро. Автор переконаний, що можна жити, не бачачи краси рідного краю, його плес, ясенів, Дніпра. Це трагічно, але солов”їна мова народа компенсувала б цю фізичну ваду сяйвом слова, його звучанням. А от глухота – найважчий удар, бо, пафосно стверджує поет,
… материнської не чути мови –
Ото була б загибель – смерть моя.
У циклі “Білі сонети”, новаторському за своєю формою, бо сонети написані без рими, Д. Павличко поглиблює тему рідного слова, зокрема у творах “Голос” і “Творчість”. У них поет розмірковує про відповідальність митця за свої творіння, про їх значущість, цінність, для нащадків. Автор порівнює процес народження твору із смертю на палі, тому так органічно вплітається у сонет згадка про Байду. Тільки той може називатися поетом, хто дає слову “співаючу, сміливу душу”. Ця думка – поетичне кредо самого автора, який найбільше боїться бути творцем “облудного вірша”, що вмирає разом з голосом поета.
Сонети Д. Павличка про рідну мову, як й інші твори цього жанру, відзначаються напруженим рухом думки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Сонети Дмитра Павличка про рідну мову Поезія Д. Павличка особливо чутлива до найгостріших проблем сучасності, правди житія. Її яскраві риси – пристрасність, емоційна наснаженість думки, глибинні роздуми про добро і зло. вічність і сьогодення. Такими є сонети Дмитра Павличка. Сонетний доробок поета складають “Львівські сонети”, “Білі сонети”, “Київські сонети”” “Сонети подільської осені”. їх об’єднує філософічність –...
  2. “Червоне – то любов, а чорне – то журба…”. Твір на тему лірика Д. Павличка Любов – це найпрекрасніше почуття, яке може виникнути в людини. Почуття любові – це пробудження всього світлого і чудового в живій душі. Без любові ніколи не буде життя на землі. Це почуття святе, перед ним ніхто не встоїть. Кохання – це чисте і світле почуття людини. Якщо вона пережила це...
  3. Біографія Дмитра Павличка Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Початкову освіту майбутній поет здобув у польській школі села Яблунів. Вчився у Коломийській гімназії та радянській десятирічці, а 1948 року вступив до Львівського університету. Студентом він очолював літературну частину Львівського театру юного глядача....
  4. У високому леті. Твір за лірикою Д. В. Павличка Любов і ненависть – мов близнюки у характері Дмитра Павличка. Такий він і в поезії. Трибун, що кидає прокляття на голови ворогів: “Великих днів незрячі свідки, кому потрібні ви, кому?” – і поряд: “Ріка крізь гори мусить повернути, щоб на Вкраїні закінчити путь”. І винувате зізнання дружині: “Ти досі без...
  5. У високому леті (за лірикою Павличка) Любов і ненависть – мов близнюки у характері Дмитра Павличка. Такий він і в поезії. Трибун, що кидає прокляття на голови ворогів: “Великих днів незрячі свідки, кому потрібні ви, кому?” – і поряд: “Ріка крізь гори мусить повернути, щоб на Вкраїні закінчити путь”. І винувате зізнання дружині: “Ти досі без...
  6. Плекаємо рідну мову Мудрі люди говорять, що немає народу без історії, і це ще більше стосується минулого. Мова забезпечує народу неповторність, історичну спадковість, схоронність його культури. Рідна мова є основою родоводу, з’єднує рід і сім’ю. К. Ушинский відзначав: “Коли зникає мова – народу немає більше!”. У житті народу рідна мова й рідний край...
  7. Плекаймо рідну мову Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мини. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, збері-і. и Його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім’ю. К. Ушин-11.кий відзначав: “Коли зникає мова – народу нема більше!” Заборона української мови спричинила зникнення у небуття...
  8. Чому важливо оберігати рідну мову від забуття? Рідна мова – це невід’ємна частина рідного краю. Це душа народу. Звуки рідної мови чує й сприймає дитина ще з колисковою, яку співає їй мати, і супроводжує мова дитину протягом усього життя. Ніжна й співуча, вона звучить у серці кожного з нас. І хоч протягом усієї нашої історії вона зазнала...
  9. Чому треба берегти рідну мову і від кого її слід захищати Що таке мова – це засіб спілкування, завдяки якому ми можемо розуміти один одного, ми можемо пояснювати свою точку зору, висловлювати свої думки. Якщо хтось зауважить, що у крайньому випадку без мови можна спілкуватися за допомогою жестів – це так! Але таке спілкування буде дуже обмеженим, воно довго не зможе...
  10. Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова” В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє...
  11. “Якби я втратив рідну мову” У житті людини є безліч речей, яких вона не цінує до тих пір, поки вони їй доступні, поки вона їх не втратила. Ми з радістю користуємося всім тим, що у нас є, і при цьому не замислюємося належним чином, що ж будемо робити, якщо з тієї чи іншої причини будемо...
  12. Твір-роздум про рідну мову Великої наруги зазнала мова, що є невіддільною ознакою нації, одним із найістотніших чинників її самовиявлення, важливим по казником її життєздатності й духовності. Українську мову офі ційно забороняли укази Петра Першого, Валуєвський циркуляр, Емський указ, оголошували придуманою німцями, вважали діалектом російської чи польської мов, дивилися як на “холопську”, вважали її тільки...
  13. Чому слід берегти рідну мову і від кого її захищати? Історія повідомляє, що були часи, коли знання рідної мови вважалося не модним, не престижним. Коли навіть малограмотні люди намагалися віддати своїх дітей до шкіл із російським навчанням, думаючи, що тоді їх діти стануть розумнішими, культурнішими. Зверніть увагу, як розмовляють у нашому місті. Більшість просто “емігранти” власної мови, що користуються суржиком...
  14. Твір з української мови: “Для чого ми вивчаємо Рідну мову?” Я не думаю, що сьогодні існує такий народ, який вагається, якою ж мовою йому спілкуватися. Коли я думаю про те, що багато наших співвітчизників соромляться розмовляти рідною українською мовою, а то й зовсім її не знають, мені становиться соромно и боляче. Боляче за невважливе ставлення до рідної мови, до мови,...
  15. Прагнення до світла і правди в поезії Павличка Дмитро Павличко в українській поезії є однією із тих постатей, що визначає її моральний авторитет. Літературне визнання прийшло до Дмитра Павличка відразу. Вже першій збірці поета “Любов і ненависть” (1953) Андрій Малишко дав високу оцінку: “В поезії Дмитра Павличка розвинувся, задзвенів, зацвів у слові вічний голос прикарпатського Покуття, з смереками...
  16. Твір-роздум за інтимною лірикою Павличка Любов – це найпрекрасніше почуття, яке може виникнути в людині. Почуття любові – це пробудження всього світлого і чудового в живій душі. Вона була, є і буде завжди новою, нескінченною, нічим не заміненою сторінкою нашого життя. Без любові ніколи не буде життя на землі. Це почуття святе, перед ним ніхто...
  17. Чому треба берегти рідну мову й від кого його варто захищати Мова – це формаа, що начебто глечику воду, утримує менталітет народу. І якщо розбити глечик, то вода не зникне, а просто розтечеться, випарується, піде в землю. І люди без мови не зникнуть. Вони просто стануть інакше дивитися на ті ж самі речі. Вони стануть інші. Але коли я чую заклики...
  18. “Україно моя, Україно, Я для тебе на світі живу’ за поезією Д. Павличка Кожен із нас чув, як таємничо шепотить трава, як сюрчать коники. Кожен чув, як ніжно співає вивільга, як кує зозуля. Саме про це вірші відомого українського поета Дмитра Павличка. Ще хлопцем майбутній поет милувався краєвидами рідного села, в якому мальовничо розкидані білі хатки, оточені рясними садками. Там я знаю кожну...
  19. “Дивосвіт творчості Дмитра Павличка” Фундаментом духовного життя кожного народу є його культура і насамперед – література. Якщо ми, сучасні громадяни незалежної України, не хочемо втратити духовність, а отже, й майбутнє, – цю спадщину треба берегти й вивчати. Тим більше, що дивосвіт цей – поруч з нами. Ім’я Дмитра Павличка одразу спалахнуло яскравою зіркою в...
  20. “О рідне слово, хто без тебе я?” (За творчістю Дмитра Павличка) Що відрізняє одну націю від іншої? Насамперед, мова, національний характер, звичаї. Отже, втратити мову та традиції свого народу – значить втратити себе. Це дуже важлива думка, яку, серед інших, намагався донести до нас талановитий поет Д. Павличко. Любов до рідного слова відкрилася в юнакові ще з дитинства. За його власними...
Cонети Д. Павличка про рідну мову
«
»