Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Цивільний подвиг М. Г. Чернишевського

Цивільний подвиг М. Г. Чернишевського

Після селянської реформи 1861 року, коли у російських селах почалися хвилювання, викликані грабіжницьким характером реформи, одержала ходіння прокламація “До панських селян”. Її авторство влада вирішили приписати Чернишевському. Однак не так-то просто було розправитися зі знаменитим літературним критиком, статті якого пропускалися царською цензурою і широко друкувалися в “Сучаснику” і “Вітчизняних записках”. Всім було відомо про його революційні симпатії, про близькість із Герценом і іншими великими революціонерами, однак

ця сторона діяльності Чернишевського була ретельно законспірована. На очах була лише його літературна діяльність. З разючою і сміливою спритністю Чернишевський вмів висловлюватися у своїх статтях “між рядків”. Коли у надрукованих в “Сучаснику” статтях про Гарібальді та у коментарях до італійських подій він з дивною завзятістю чи ледве не в кожній фразі повторював: “в Італії”, “я говорю про Італію”, навіть самий безглуздий читач зрештою починав розуміти, що мова йшла про Росію і про поточні політичні події.

Проте формально причепитися було ні до чого. 7 липня 1862 року влада, боячись

відкритого повстання, заарештувала Чернишевського і його було кинуто у Петропавлівську фортецю. Формальним приводом послужив лист Герцена, у якому говорилося про те, що він разом із Чернишевським збирається друкувати “Дзвін” за кордоном, оскільки в Росії журнал був заборонений. Але цього було мало, необхідно було пред’явити Чернишевському більш вагоме обвинувачення. Але в чому? І влада пішла на пряму підробку. Відставний уланський корнет В. К. Костомаров, розжалуваний у рядові за таємне друкування “обурливих видань”, людина із психічними відхиленнями і бездарний поет-графоман, щоб уникнути покарання, погодився співробітничати з ІІІ відділенням. Підробивши почерк Чернишевського, Костомаров написав записку, нібито від Чернишевського, із проханням змінити одне слово в прокламації. Крім того, Костомаров сфабрикував ще лист, у якому нібито містились нібито незаперечні докази прямої участі Чернишевського у революційній діяльності. На підставі цих фальшивих доказів на початку 1864 року Сенат виніс Чернишевському вирок – 14 років каторги і вічне поселення в Сибіру. Олександр ІІ затвердив вирок, скоротивши строк перебування на каторзі на 7 років, однак фактично Чернишевський провів у висланні більше 18 років. При арешті Чернишевського були конфісковані усі його записи, в тому числі щоденник. Самі “небезпечні” замітки були зашифровані (досить примітивним способом), однак у цілому щоденникові записи носили досить безладний характер, до того ж їхня мова і стиль робили досить сумбурне враження. Коли Чернишевському, що рішуче відкинув фальшивку Костомарова, сталі висувати обвинувачення вже на підставі щоденникових записів, він придумав сміливий і цікавий хід: вирішив видати щоденник за чернетку літературного твору, а всі свої міркування – за вимисел белетриста. Більше того, існує думка (люто не приймалась офіційним радянським літературознавством), що Чернишевський став писати “Що робити?” лише для того, щоб виправдати зміст свого “крамольного” щоденника.

Навряд чи причина його написання тільки в цьому, однак ця версія проливає світло на загадку роману, явно погано продуманого і написаного у поспіху. Дійсно, тон оповідання то стає недбалим і розв’язним, то воно здобуває надумані, фантастичні риси. У радянському літературознавстві було прийнято стверджувати, що царська цензура просто “прогледіла” революційний характер добутку і тому допустила його до друку.

Але є і інша точка зору: цензори прекрасно бачили, що все в цьому нібито “любовному” романі шито білими нитками, однак, беручи до уваги повну відсутність яких-небудь художніх вартостей рукопису (про це на перших сторінках заявляє і сам автор), вони сподівалися, що прославлений публіцист і революціонер скомпрометує себе в очах освіченої громадськості настільки бездарним твором. Але вийшло все навпаки! І справа отут не в літературних даруваннях автора, але в тім, що він своєю книгою скорив не одне покоління молодих людей, які глузували з міркувань про Прекрасне і самій бездоганній формі вважали за краще “корисний” зміст. Вони нехтували “марне” мистецтво, зате схилялися перед точними науками і природознавством, вони відмовлялися від релігії, але з релігійним запалом відстоювали віру в людину, точніше, в “нових людей”, тобто в себе самих. Син священика і шанувальник Фейєрбаха, Чернишевський, цей мученик за віру у світле майбутнє людства, відкрив дорогу тим, хто підмінив релігію боголюдини релігією людинибога… Так трапилося, що передсмертне марення Чернишевського записав секретар. Його останні слова дивним образом перегукуються із фразою, сказаної кілька десятиліть через Зигмундом Фрейдом із приводу своєї наукової діяльності: “У цій книзі Бога ні”. Чернишевський у своїх передсмертних мріях згадував про якийсь твір (хто знає, бути може, про свій роман?): “Дивна справа: у цій книзі жодного разу не згадується про Бога”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Цивільний подвиг Василя Стуса Після Шевченко, напевно, не знала Україна такого поета з такою чесною й відкритою цивільною позицією, яким був Василь Стус. Він з’явився в той період, коли особливо гостро встала проблема вибору перед кожним інтелігентом: або ти граєш за правилами, продиктованими системою, і вчасно одержуєш свою “пайку” у вигляді заробітної платні, або...
  2. Творчий твір: Роман Чернишевського “Що робити” Твір на тему: Еволюція задуму. Проблема жанру. Поява на сторінках “Сучасника” роману Чернишевського, що перебувало тоді в Петропавловской міцності, було подією величезної важливості як у плані суспільно-політичному, так і літературному. На всю Росію пролунало полум’яне слово письменника, що призивав до боротьби за майбутнє соціалістичне суспільство, за нове життя, побудовану на...
  3. Значення творчості Чернишевського для російської літератури Діяльність Чернишевського зробила величезний вплив на розвиток революційного руху в Росії. Цього ім’ям зв’язані чудові досягнення в області матеріалістичної філософії й політичної економії, естетики, літературної критики й художньої літератури. К. Маркс і Ф. Энгельс знали роботи Чернишевського й з величезною повагою озивалися як про наукові праці російського мислителя, так і...
  4. Місце і роль М. Г. Чернишевського у суспільному русі 60-х років XIX століття В епоху, коли жив і творів Чернишевський, змінився характер і тип російської інтелігенції, тому що змінився її соціальний склад. Якщо в 40-і роки вона складалася в основному із дворян, то в 60-і вона стала різночинською. Феномен суспільної думки – досягнення 60-х років, його ще не було в 40-і – час...
  5. Тема праці у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Каменем спотикання для багатьох читачів роману “Що робити?” є сни Віри Павлівни. Їх важко буває зрозуміти, особливо у тих випадках, коли із цензурних міркувань Чернишевський висловив свої ідеї в занадто алегоричній формі. Але один з образів, представлених у другому сні Віри Павлівни, не викликає сумнівів у тім, для чого він...
  6. Роман Н. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману Н. Г. Чернишевського викличе в сучасного парубка, швидше за все, усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова й Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні й ненейтральні кімнати, і в ненейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі, увічливість подружжя...
  7. “Новi люди” в романi Миколи Чернишевського “Що робити?” Роман Чернишевського “Що робити?” є художнiм твором, що являє собою “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозумiти можливий розвиток тих ситуацiй, колiзiй, типiв особистостей i принципiв їхньої поведiнки, що вже склалися в сучасному життi. Завдання свого твору Чернишевський вбачає в тому, щоб показати, як позитивнi iдеали, далекi вiд дiйсностi мрiй, поступово...
  8. Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману...
  9. Базарів і герої Чернишевського Романи “Батьки й діти” Тургенєва й “Що робити?” Чернишевського були написані майже в один час. “Батьки й діти” в 1861 році, а “Що робити?” в 1862 році. Ця епоха підйому разночинского руху, період дії 60-е роки XIX століття, після поразки в Кримській війні й миколаївських репресіях, були для Росії кризовими...
  10. ЕПОХА ЦАРЮВАННЯ ОЛЕКСАНДРА II І ПОЯВА “НОВИХ ЛЮДЕЙ”, ОПИСАНИХ У РОМАНІ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО Наприкінці царювання Миколи I країна буквально задихалася в лещатах поліцейського режиму: у всіх російських університетах були закриті кафедри філософії, і навіть спроби перекладу на живу російську мову книг Священного писання сприймалися як зухвалий виклик підвалинам суспільства. Протоієрей Г. П. Павский, що викладав у Петербурзькій духовній академії, був засуджений церковним судом...
  11. Чим близькі мені моральні ідеали “Нових людей” (по романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?”) Нам близький і дорогий великий російський мислитель і борець за волю народу Микола Гаврилович Чернишевський. Своєї полум’яної, різнобічної теоретической і політичною боротьбою із силами реакції Чернишевський покизал приклад безстрашності, стійкості, патриотизма й революційної последовательности в досягненні поставленої мети. Роман Чернишевського “Що делать?” запам’ятав у своїх идейно-смислових проблемах, жанровій складності й...
  12. Художні особливості і композиційна своєрідність роману М. Г. Чернишевського “Що робити?” Нетрадиційна і незвична Для російської прози XІX століття зав’язка сюжету, більше властива французьким авантюрним романам, – загадкове самогубство, описане у першому розділі “Що робити?”, – була, по загальноприйнятій думці усіх дослідників, свого роду прийомом, що інтригує, покликаним заплутати слідчу комісію і царську цензуру. Тієї ж меті служив і мелодраматичний тон...
  13. Соціалістичний утопізм М. Г. Чернишевського Російський соціалістичний утопізм походив на французький Християнський соціалізм, представниками якого були Шарль Фур’є й Клод Анрі Сен-Сімон. Їх ціль полягала в тому, щоб створити загальне благополуччя, причому реформу провести так, щоб кров не була пролита. Вони відмовлялися від ідеї рівності і братерства та вважали, що суспільство повинне будуватися за принципом...
  14. “Нові люди” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Як треба із заголовка роману, автор хотів предста-вити якусь програму життєвої перебудови, до-торая повинна принести Росії благо. Добуток має підзаголовок “З оповідань про нових людей”. Це безпосередньо ставиться до головних героїв роману – Кірсанову, Лопухову, Вірі Павлівні. У чому їх новиз-на? Вони будують своє життя по нових принципах Життя на...
  15. “Нові люди” у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” М. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловській фортеці. У цьому романі він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити?”, у всій його образній системі Чернишевський намагався представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він...
  16. ОБРАЗ РАХМЕТОВА В РОМАНІ Н. Г. ЧЕРНИШЕВСЬКОГО “ЩО РОБИТИ?” Центральним у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” є образ Рахметова – “особливої людини”, “вищої натури”. У його образі злилися кращі риси передових людей епохи Чернишевського. Аристократ по походженню, він стає демократом по поглядах на життя й образу поводження. Рахметов – професійний революціонер, революційний вождь. Це “лицар без страху й...
  17. Добрі, сильні, чесні й умеющие в романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор...
  18. Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої...
  19. Соціалістичний утопізм Чернишевського й роман-антиутопія XX століття Росіянин соціалістичний утопізм беріг свої джерела із французького хрис-тианоского соціалізму, представниками якого були Шарль Фур’є й Констант Сен Симон. Їх ціль полягала в тому, щоб створити благополуччя всім людям, причому реформу провести так, щоб кров не була пролита. Вони відмовлялися від ідеї рівності й братерства й уважали, що суспільство повинне...
  20. Роман М. Г. Чернишевського “Що робити?” про людські відносини Перше прочитання роману М. Г. Чернишевського викличе у сучасного парубка швидше за все усмішку. Справді, дивними здаються відносини, прийняті в сім’ї Лопухова і Віри Павлівни. У будинку існують нейтральні і не нейтральні кімнати, і в не нейтральні кімнати ні чоловік, ні дружина не можуть увійти без стукоту. Та й взагалі,...
Цивільний подвиг М. Г. Чернишевського
«
»