ЦІКАВІ ФАКТИ ІЗ ЖИТТЯ Ж. Б. МОЛЬЄРА
Майбутній драматург жив у будинку, який парижани називали “мавпячим”. На рогах приємної триповерхової споруди будівельник XV століття розташував скульптурні дерев’яні зображення помаранчевих дерев, на яких маленькі мавпочки зривали плоди. “Доброзичливці” казали, що нічого дивного немає в тому, що старший син шановного Поклена став блазнем.
Драматург не відмовився від своїх мавп і на схилі віку, проектуючи свій герб, зобразив на ньому своїх хвостатих приятельок, які стерегли батьківський будинок.
Мольєр та його друзі
Мольєр грав у чужих трагедіях трагічні ролі, а у своїх фарсах був коміком. І тут виявилася одна обставина: у трагічних ролях він мав у кращому випадку середній успіх, але нерідко траплялися такі випадки, коли в бідного трагіка, який виступав із короною якого-небудь трагічного високоповажаного героя на голові, жбурляли яблуками.
Але коли після трагедії показували фарс і Мольєр, переодягнувшись, перетворювався на коміка, публіка починала реготати, аплодувати.
12 травня 1664 р. у Версалі була
Боровся Мольєр за свою комедію, його не зупинили погрози
Церковників, які вимагали в короля найвищої кари для нього:
Спалення на вогнищі.
5 лютого 1665 р. відбулася прем’єра п’єси “Тартюф”. Це стало театральною подією в Парижі, збір дійшов до нечуваної раніше цифри – двох тисяч восьмисот шістдесяти ліврів.
НАЙВІДОМІШІ ТВОРИ ДРАМАТУРГА
• “Закоханий лікар” (1658);
• “Кумедні манірниці” (1659);
• “Тартюф” (1664);
• ” Дон Жуан ” (1665);
• “Мізантроп” (1669);
• “Скупий” (1668);
• “Міщанин-щляхтич” (1670);
• “Витівки Скапена” (1671);
• “Удаваний хворий” (1673);
• “Шлюб із примусу” (1659);
“Лікар мимоволі” (1666);