Теперішні ми не завжди подобаємося людям, і для того, щоб подобатися, надягаємо різні маски: увічливості, вихований ности, розуму, зухвалості. Бути самим собою людина може тільки із самим собою, зі своїми думками або з тією єдиною людиною, кому може відкрити свою душу, довірити свої таємниці. Бути собою не те щоб складно, просто страшнувато.
У суспільстві не завжди висловиш свою думку. У дружньому колі можна бути більше відкритим, розповісти про своїх “подвиги”, але ці ж оповідання будуть сприйняті зовсім інакше родителями або вчителями.
Адже батьки хочуть бачити тебе тільки позитивним. Та й перед друзями не завжди буваєш щирим. Я дивлюся іноді на себе з боку й нагадую собі айсберг – на поверхні тільки те, що потрібно бачити людям, інше приховано від очей стороннього. Як не дивно, воно сховано й від мене – часто виявляю в собі те, чого не очікував. Я завжди знав, що потрібно поступатися місцем у транспорті старшим людям. Але останнім часом роблю це дуже неохоче, переступаючи через себе
Іноді я даю собі чудові ради, але сам не в змозі їх прийняти, я перемагаю себе для того, щоб, як не дивно, ставати самим собою
Лінь і спокій – Я думаю,
що ні, не синоніми. І от синоніми? які в мене аргументи. Многим здається, що ледарі постійно перебувають у повному спокої: їм немає ні до чого справи, вони можуть відкласти будь-яку справу до кращих часів. Але це не так. У спокої можна перебувати не тільки тоді, коли нічого не робиш. Лінь – це стан тіла, а спокій – це стан душі. Ледача людина намагається відгородити себе від життя. Внутрішньо спокійна людина намагається довідатися життя й, зрозумівши щось дуже важливе для себе, заспокоюється. Можна бути фізично активним, а духовно перебувати в спокої. Адже це значно важливіше, ніж фізичний спокій, що забезпечує собі ледар
Тому по-справжньому перебувати в спокої може не ледар, а людина, що живе повним і цікавим життям
