“Чи важко бути доброзичливою людиною?”
Сучасний світ час від часу буває достатньо жорстоким і лицемірним. Зрозуміти це можна, адже між людьми йде постійна боротьба за місце під сонцем, тобто за кращі умови життя, отримання різноманітних благ і тому подібного. Сумніватися в цьому не варто нікому, адже навіть економічна теорія говорить нам, що бажання людей безмежні, тоді як ресурси нашого суспільства і планети обмежені. У той же час люди повинні прагнути залишатися людьми, наділеними тими якостями, які наближають їх до Бога. Однією з таких якостей і є доброзичливість.
Що означає
Бути доброзичливим досить складно. Людина сама по собі не завжди сильна морально і емоційно. Людина часто думає про те, що в його проблемах винен не вона сам, а хтось інший. Більше того, іноді це дійсно правда, і в проблемах певної людини можуть бути винні оточуючі. Як на тлі цього можна бути до цих людей щиро доброзичливим і не бути налаштованим негативно по відношенню до них? Це дуже непросто. Набагато простіше зробити вигляд, стримавши весь свій негатив і сказати щось доброзичливе не з щирих спонукань, а з лицемірства. Але лицемірство і доброзичливість – це зовсім різне і ніяк не може вважатися чимось схожим.
Як же відрізнити доброзичливість від лицемірства? Грань проходить між словами і діями. Доброзичлива людина не тільки говорить щось приємне, але і готова робити певні дії для допомоги оточуючим її людям. Лицемір ж завжди буде готовий обсипати приємностями, ввічливістю, чемністю і навіть компліментами, але варто хоча б натякнути йому на необхідність реальної допомоги, як він або демонстративно умиває руки, показуючи, що в цьому житті кожен сам за себе, або просто непомітно кудись пропадає з вашого життя. Не варто звинувачувати лицемірів в цьому, вони просто слабкі люди. Щира доброзичливість – діяльна, нею володіють лише сильні духом люди.