Чи варто жити заради грошей?
Гротескні образи Гофмана, як правило, виражають нерозумність законів існуючого світу. У казці зображена потвора, яка, володіючи чарівним даром привласнювати заслуги тих, які її оточують, користується загальною повагою, викликає захоплення. А її пороків ніхто не помічає. І це все рог бить золото, ті самі три волосини, внаслідок дій яких відбувається осліплення людей. Мій висновок є таким: великі гроші руйнують душу людини, треба мати неабияку силу волі, щоб жага збагачення не опанувала душею людини, щоб не сказати слідом за Гобсеком: “Що таке
Учитель. Хотілося б послухати, якого висновку дійшли учні, які працювали з творами українських письменників.
А Гєрасим Калитка в “Ста тисячах” – це визискувач повітового масштабу: сьогодні в нього 200 десятин, а завтра буде 450… Він, поет земельної власності, користується усяким випадком, щоб добути “грошей, грошей і грошей.” Тому я дійшов висновку: скупість і жадібність, доведені до абсурду, нівечать не лише душу, а й саме життя. Чи ж варто страчати його високий сенс у жорстокій, нечесній, дикій погоні за надприбутками, які ти все одно залишиш, коли
Учитель. Як бачимо, і в українському суспільстві першої половини XІX століття гостро стояла проблема збагачення, гонитви за грошима. Спритні люди не гребували нічим у брудному процесі накопичення грошей, майна, землі. Це вічна тема бездуховності людини, засліплено! жадобою наживи. Цим п’єси І. КарпенкаКарого близькі і до творів В. Шекспіра “Король Лір”, “Венеціанський купець”, Карла Гольдоні “Сім’я антикварія”, “Слуга двом панам”, Ч. Діккенса “Домбі і син”.
Помандруймо в просторі й часі, перенесімося до Стародавнього Риму. Як оповідає легенда, одного разу римляни готувалися до бою з лютим вояком Пірром. Юпітєрова дружина, богиня Юнона (покровителька дівчат, шлюбів і потомства), пообіцяла римлянам щедру грошову винагороду, якщо вони вестимуть бій справедливо. Богиня виконала свою обіцянку, й давні римляни назвали її Монетою, що в перекладі з латини означає “порадниця”,”застережлива”. Звідси начебто й пішло слово монета – те, що дає богиня Юнона.
Отже, влада грошей – не ознака певного часу. Тут все залежить тільки від людини. Чи вона слугує грошам, чи вони їй. Сучасний відомий кінорежисер А. Михалков Кончаловський так зауважує: “Гроші – не обов’язково показник лихварства. Це й еквівалент таланту. До грошей має бути повага”. Усна народна творчість актуальна за будьяких часів, а гроші і їх влада – популярна тема казок, прислів’їв, приказок. Ось деякі прислів’я на “грошову” тематику:
А) 3 грошима й у пеклі не пропадеш (япон.)
б) За гроші й кобила побіжить (ірланд.)
в) Більше грошей – більше клопоту (рос.)
г) Грошима почуття не купиш (рос.)
д) Дай судді гроші, і твої діла будуть хороші (італ.)
є) Не скупий володіє грішми, а гроші ним (румун.)
ж) Ощадливий завжди має чим поснідати (укр.)
з) Від багача не жди калача (укр.)
Будемо сподіватися, що життєвим кредо багатих людей сучасності стануть слова адвоката Дервіля: “Людина чесна має всюди зберігати гідність”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)