“Червоне – то любов, а чорне – то журба…”. Твір на тему лірика Д. Павличка
Любов – це найпрекрасніше почуття, яке може виникнути в людини. Почуття любові – це пробудження всього світлого і чудового в живій душі. Без любові ніколи не буде життя на землі. Це почуття святе, перед ним ніхто не встоїть. Кохання – це чисте і світле почуття людини. Якщо вона пережила це почуття, то по-справжньому щаслива. Кожна людина мріє про своє велике особливе кохання. Ці теми були вічними темами багатьох творів відомих письменників. Пригадаймо сонети Петрар-ки, Шекспіра, лірику Пушкіна, неповторне “Зів’яле листя” Франка,
Прояв любові до рідного слова, мови поет зображає в багатьох своїх творах. Одним
Дмитро Павличко виспівав свою “вічну” тему ніби одни подихом, вклавши в неї світлу радість, тиху печаль і тугу осяяного й збентеженого великим коханням серця ліричного героя. Будемо сподіватися, що не один вірш поета буде хвилювати багатьох людей, приноситиме їм справжню насолоду і будитиме прагнення до прекрасного у житті.