Час тиші (твір-розповідь)
НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
Літо – найкраща пора року. По-перше, настали канікули. По-друге, можна купатися в теплій річці, рибалити, збирати гриби і ягоди.
Якось на початку літа ми з хлопцями пішли в ліс. Там ми наввипередки бігали між деревами, ховалися в гілках розлогого дуба, качалися у високій траві на галявині, вирізали з ліщини гнучкі довгі вудлища. Галас, крик, сміх розносилися лісом. Ми не стримували своєї радості, адже попереду канікули, і на нас чекає ще багато розваг. Ми так захопилися, що не одразу помітили якогось чоловіка. Деякий час
-Хлопці, який зараз місяць? – тихо спитав незнайомець.
-Червень закінчується, скоро липень – середина літа, – відповіли ми.
-Це добре, хлопці, що вам весело, але ліс – це не пустеля, тут треба вміти правильно поводитися. Сідайте на траву і уважно мене послухайте.
Чоловік розповів, що в лісі він не гуляє, а працює лісником, стежить за порядком. Від нього ми дізналися, що саме в червні птахи висиджують своїх пташенят, а звірі вигодовують дитинчат. У цей час не можна їх полохати, адже налякані птахи можуть назавжди залишити
Лісник розповів нам багато цікавого про пташок і звірят, які живуть у нашому лісі, про користь, яку вони приносять людям. Хлопці його уважно слухали і вже не галасували в лісі ні в липні, ні в серпні. Ми зрозуміли, що всі гаї наповнені життям, яке не можна полохати.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)