Чарівність і повнота життя. Наташа Ростова і Мар’я Болконська – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР”
Лев Толстой 1828 – 1910
Скарбниця філолога
РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР”
Чарівність і повнота життя.
Наташа Ростова і Мар’я Болконська
“Чому ж цей роман називається “Війна і мир”?.. Автор змальовує нам безперервну війну, а мир коли ж буде?” – дивувався анонімний рецензент “Петербурзької газети” (1880). Війна і мир як універсальна антитеза планетарного життя осмислена Толстим у руслі уявлень про “два світи”: світ, що існує, і світ належний. Світ, що існує, – це життя людей з повсякденною суєтою, нерозумінням,
Почуття повноти існування, радості буття властиве багатьом героям роману, але є персонаж, дух оптимізму в якому втілено найяскравіше. Це, безумовно, Наташа Ростова. Її образ немов випромінює тепло й світло. Так сприймає героїню Андрій Болконський. “Весь світ розділений для мене на дві половини: одна – вона і там усе щастя, надія, світло; інша половина – усе, де її немає, там усе смуток
Щирість, простодушність, емоційність, навіть стихійність життєрадісної вдачі Наташі немов урівноважуються спокійним, стриманим, розважливим характером княжни Мар’ї Болконської. Це, так би мовити, – інший бік того самого ідеального жіночого образу в романі. Духовний аристократизм княжни Мар’ї грунтується на переконанні в тому, що сенс життя полягає не в розкритті потаємних глибин власної особистості, а в неухильному виконанні обов’язку. В образі Мар’ї Болконської втілено толстовське тлумачення обов’язку як найпершої, найголовнішої із “справжніх чеснот”.