Чарівні казки Шарля Перро
Перекладні Казки народів закордонних країн знайомлять дитини з миром, не схожим на той, котрий звично відтворюють російські казки з їхнім тридев’ятим царством, тридесятою державою, з Бабою Ятой, Кощієм безсмертним, лисицею, колобком, рябою-рябій-рябий-рябої-курочк-рябий. Разом з тим подібно нашим казкам, казки закордонних країн відтворять мир хоча й вигаданий, але в основі своєї дійсний.
До числа кращих зразків світової казкової літератури, без знайомства з якими неможливо різнобічне виховання дітей, належать казки французького письменника
У передмові, що откривали книгу, Шарль Перро з іронією відгукнувся про “деяких осіб, що претендують на серйозність і досить проникливих, щоб побачити, що ці казки написані для розваги, а зміст їх не занадто глибоко”. Письменника радувало, що він знайшов серед співвітчизників своїх
Продовжені Шарлем Перро моралі – лише одне з можливих тлумачень того поетичного змісту, що втримується в казках. От чому при виданні казок для дітей моралі опускаються – і це не порушує художньої цілісності казок.
У казках Шарля Перро з’являється мир і коло сімейних турбот, інтересів і хвилювань середньовічного французького общест-11.-1 часів Людовика XIV. Життя різних станів зображена з вірогідністю, що зробила б честь будь-якому битописа-гелго. Так, Шарль Порро розповідає про те, що Золушку завантажували найважчою роботою з будинку: їй доводилося мити посуд і сходи, забирати кімнати пані і її дочерей-бари-глень. Спала Золушка на горищі па солом’яній підстилці, а її сестри – п кімнатах. Тут паркетні підлоги, у стін коштують дзеркала, у яких можна бачити себе від голови до ніг… Королівський син улаштував для знаті бал… Золушка гладить сестрам білизна, крохмалить їм комірці. Щоб талія була тонше, панянки наказали затягти себе – слуги “більше дюжини шнурків розірвали”. Золушка проводжала панянок, що їхали на бал, “так далеко, як тільки могла”, а коли вони зникли з очей, вона паплакала від прикрості, що сама не потрапить на цей бал. Письменник співчуває бідній дівчині. Відбулося чудо – вона поїхала на королівський бал. Танці припинилися, а скрипки перестали грати, коли Золушка ввійшла в палац,- так уразила всіх її краса. Дами, зауважує спостережливий автор, з більшою увагою розглядали зачіску Золушки й плаття, “щоб завтра ж замовити собі такі ж, тільки б найшлися настільки ж гарні матерії й настільки ж митецькі майстри”.
Кожна казка Шарля Перро блищить своєю вигадкою, і реальний мир відбивається в казковому те однієї, те іншою своєю стороною. До казок Шарля Перро про Сплячу красуню, про Синю бороду, про Хлопчика з пальчик і іншим, більше складним по образній системі, діти звичайно звертаються в перші шкільні роки. У Росії казки Шарля Перро давно знайшли популярність – діти багатьох поколінь рано знайомили із самобутньою творчістю одного із прекрасних письменників Франції. Іван Сергійович Тургенєв писав про казки Шарля Перро: “Вони веселі, цікаві, невимушені, не обтяжені ні зайвою мораллю, ні авторської претензиею; у них ще відчувається віяння народної поезії, їх ніколи створила; у них є саме та суміш чудесн і повсякденного-простого, піднесену й забавного, котра становить відмітну ознаку теперішнього казкового вимислу”.