Понад тридцять років творчості Євгена Гуцала – це поєднання яскравого літературного таланту і синівської любові до України. Визначальними рисами його характеру були дитяча вразливість душі, доброта, порядність, відсутність заздрості до інших літераторів. Євген Гуцало народився 14 січня 1937 року на Вінниччині в сім’ї вчителя. Дитячі роки майбутнього письменника припали на воєнні та голодні повоєнні роки. Як відомо, дитячі враження – найсильніші, і зберігаються вони в пам’яті назавжди. Тому, мабуть, так багато творів Євген Гуцало
написав про дітей і для дітей. Писати почав рано, ще навчаючись у школі. Це були вірші про мальовничий край – Поділля. Ця частина України між Південним Бугом і Дніпром назавжди залишилася для письменника тим куточком батьківщини, куди він повертався думкою і серцем, звідки черпав натхнення. Закінчивши школу, Євген Гуцало вступає до Ніжинського педінституту імені М. В. Гоголя і продовжує писати. Уже перші оповідання і повісті (такі, як “Олень Август”, “Пролетіли коні”, “Жартували з Катериною”, “Нехай святиться ім’я твоє, любов”), що вийшли друком на початку 60-х років, одразу ж привернули
до себе увагу широкого кола читачів. Його твори заворожують духовністю, лагідністю, розлитим у них світлом правди. Основною темою, болем кожного твору є захист тендітних паростків добра від бездуховності, зчерствіння, морального зубожіння. Його головні герої – добрі, беззахисні люди, часто жінки й діти, які страждають, стикаючись із цинізмом, жорстокістю і хамством. Але твори Євгена Гуцала зовсім не однопланові. Їхню внутрішню сутність визначає тверда моральна позиція автора. І нехай добро не завжди перемагає зло, та між ними точиться запекла боротьба, а читач стає не свідком, а немовби учасником подій, непомітно для себе переходячи на бік добра. Такого ефекту Євген Гуцало досягає достовірністю в змалюванні життя своїх персонажів. Здається, що його герої живуть поряд з нами. Проза письменника звучить так ніжно, розкуто, невимушено, що душа навіть упередженого читача мимоволі розкривається перед цією ніжністю. Прозаїк дуже тонко відчував силу слова, майстерно використовував усе багатство як літературної, так і народної мови. Лексика його творів доцільно дібрана, соковита, легка, але не легковажна. Пейзажні замальовки завжди відповідають настроям героїв. Вони рухливі, як рухлива душа героя. Перша книжка Євгена Гуцала називається “Люди серед людей”. Ця назва дуже показова для всієї творчості письменника, це творчий принцип, адже він доходив до душі кожної людини; намагався роздивитися і проаналізувати характер найнепомітнішої в гурті людини і підняти її самооцінку до рівня неповторності. Особливе місце у творчості Євгена Гуцала посідали діти. Син учителів, сам за фахом учитель, письменник дуже тонко відчував чистий світ дитинства, коли мала людина дошукується відповідей на силу-силенну запитань. Він сам вглядається у світ дитячими очима, бачить його загадковим, чистим, люблячим чи жорстоким і немилосердним. Але в серці письменника живе дитяча віра в те, що добра на землі більше, а світ створений так, що завжди знайдеться хтось, хто допоможе. За цю віру, за душевність, за любов до людей вдумливий читач цінує творчість Євгена Гуцала, адже його твори змушують замислитись над життям, над його таємницями, над його світлими і темними проявами, над його одвічним чаром і його одвічною складністю.
