Брюллов “Вершниця” (твір по картині)

Карл Павлович Брюллов – один з найбільших російських художників другої чверті XIX століття. Закінчивши в Петербурзі Академію мистецтв, він став блискучим живописцем, бездоганно володів малюнком і аквареллю. Його талант розвивався у двох напрямках: він створював більші історичні полотна й невеликі малюнки, де віртуозне виконання з’єднувалося з безпосередністю начерку. Але повніше всього розкрився темперамент живописця й дарунок психолога Брюллова в портретах, це саме коштовне в його спадщині. Один із блискучих портретів Брюллова –

“Вершниця”. Це зображення юної вихованки графині Самойловой Джованины Паччини. Святкове полотно вражає блиском мальовничого й композиційного рішення

Джованина Паччини на портреті кисті Карла Брюллова показана в модному, багатому й елегантному костюмі вершниці, парчевій блузі з пишними до ліктя й вузькими до зап’ястя рукавами, мереживним коміром, довгої, нижче п’ят, спідниці, що відбиває статок і витончений смак її власниці. Акуратно завиті локони, м’які риси особи, лише злегка поверненого вбік, контрастують із рухом, що наповнив всю картину. Легка хмарина вуалі, що потягнулося за вітром,

підняті в бігу передні ноги коня, як би готові до стрибка задні; майже чується іржання коня й переляканий гавкіт собаки праворуч. Притягнута тупотом копит і іржанням коня маленька дівчинка, що вискочила з будинку, ліворуч теж вся в русі – зігнута в коліні права нога, що схопилися за грати парапету руки. Навіть статичність арки входу, парапету й п’єдесталу, у який вмонтований парапет, порушена зображенням шматків, що вилетіли з-під ніг коня, землі, що прилипли до п’єдесталу. Вся ця жанрова картина як би підкреслює вируючими емоціями внутрішній мир вершниці, але, скована умовностями дворянський пристойностей, вона не проявляє этого у вираженні особи

Вражають контрасти колірних рішень, у яких червоний колір сполучається з бежевий^-бежевим-коричнево-бежевим, темно-коричневий, майже чорний – з місячний^-місячним-блакитнувато-місячним, сірі-сіру-сіре-сіра-свинцево^-сірий – з жовто-блакитним, біло-рожевий – із чорний^-чорним-синювато-чорним, а чорний – сжелтым.

Школа Академії мистецтв наклала свій відбиток на картину: анатомічно точно зображені фігури дівчинки, собак і особливо коня, чітко виписані відблиски світла на грудях і ногах коня й одягу жіночих фігур. Сучасники називали Брюллова “великий Карл”. Слава його гриміла по всій Європі. Н. В. Гоголь написав про нього статтю, прославляючи в особі художника відродження російського історичного живопису


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Брюллов “Вершниця” (твір по картині)