Біографія Булгакова Михайла Опанасовича
Народився в Києві в сім’ї доцента, потім професори духовної академії. Був він у Панаса Івановича й Варвари Михайлівни Булгакових первістком. Після нього сім’я поповнилася ще двома синами й чотирма дочками. Жили вони в тім самому будинку по Андріївському спуску, у якому письменник оселив у свій час героїв “Білої гвардії” і “Днів Турбиних “.
Від турбинской сім’ї булгаковська істотно відрізнялася тільки одним – численністю. В 1907 році вона осиротіла: умер Панас Іванович. Турбота про виховання сімох дітей повністю лягла
“Сім’я Булгакових, – розповідав гімназичний однокашник письменника Костянтин Паустовский, – була добре відома в Києві – величезна, розгалужена, наскрізь інтелігентна сім’я… За вікнами їхньої квартири постійно чулися звуки рояля й навіть пронизливої валторни, голосу молоді, біганина, сміх, суперечки й спів. Такі сім’ї з більшими трудовими й культурними традиціями були прикрасою провінційного
В 1916 році він закінчив медичний факультет Київського університету Був покликаний в армію. Але після декількох місяців служби як госпітальний лікар спрямований у земську лікарню в село Никольское Смоленської губернії. І дуже незабаром придбав там як лікар таку популярність, що на прийом до нього з’їжджалося до ста хворих у день. На початку 1918 року, турбуючись за долю рідних, він вернувся в Київ. І вже разом із сім’єю пережив ті шість або сім переворотів, які відбувалися в місті в 1918-1919 роках.
Восени 1919 року М. Булгаков був мобілізований у Білу армію, спрямований у Владикавказ і, коли весною 1920 року білі були розбиті, звалила його хвороба На ноги він устав уже при новій, більшовицькій владі. І сам почав нове життя. Кинув свою лікарську практику й став заробляти на хліб насущний як журналіст і літератор. А “наприкінці 21 року приїхав без грошей, без речей у Москву, щоб залишитися назавжди”. Якийсь час працював у наробразе.
Вигнаний з наробраза, Булгаков ще намагався пручатися законодавцям нової, революційної моди влитературе. Організував вечір чеховського гумору. Потім Пушкінський вечір.
Був за це обвинувачено в спробах “розбестити республіку”. І виявився в підсумку на грані голодної смерті. Порятунок прийшов, коли він звернувся до драматургії: “…поставив на місцевій сцені три п’єси “.
Наприкінці 1922 року найшлася постійна робота – у газеті “Гудок” у якості литправщика. ДО 1923. року – газетна публіцистика найвищого класу: ” Москва червонопрапорна”, “Столиця в блокноті”, ” Сорок сороков”, ” Київ-Місто”, “Самогонне озеро” – всі ці речі й понині читаються із захопленням. В 1923 році Булгаков уже інтенсивно працював над романом “Біла гвардія”. Дія “Фатальних яєць”, написаних в 1924 році, відбувається в майбутньому – в1928-м. Остання із сатиричних повістей письменника – “Собаче серце” – написана в 1925 році.
1925 рік був самим плідним для Булгакова-Прозаїка. Вийшли у світло “Біла гвардія”, “Фатальні яйця” і “Записки юного лікаря”… Іншого такого “урожайного” року доля письменникові не припасла 1926 рік – у жовтні відбулися прем’єри відразу двох його п’єс: “Днів Турбиних” і “Зойкиной квартири”. В 1927 році закінчив “Біг”, в 1928-м – “Багряний острів”. Але всі твори Булгакова мало відповідали стереотипам епохи. В 1928 році всі булгаковські п’єси виключені з театральних ре-пертуаров. ДО, цьому року досягло апогею жорстокість рапповской критики. “Геть булгаковщину! ” – такими словами майоріли сторінки газет. В 1929 році рапповцев підтримав Сталін. Булгакова не тільки не публікували, він не може влаштуватися на яку-небудь роботу. Єдиною перспективою стають “убогість, вулиця, загибель”. Лист “Уряду СРСР” стало останньою розпачливою мірою. Через три тижні на квартиру до Булгакова приїхав Сталін (тоді, у квітні 1930-го, він ще побоювався неприємного резонансу в країні й за її межами, що могла викликати смерть Булгакова відразу після трагічної загибелі Маяковського). Булгакову було запропоновано йти на роботу в МХАТ, де він і проробив шість років як режисер-асистент В 1934 році письменник знову вертається до роботи над одним із кращих своїх створінь – романом “Майстер і Маргарита” (“Інженер з копитом”), чистовий варіант якого був завершений в 1938 році, але й після письменник багато чого в ньому доповнював і шліфував. Усе, що пережив Булгаков у своєму житті, всі свої міркування й відкриття, весь талант і всю душу він віддав цьому добутку. І народився утвір незвичайне. Умер Михайло Булгаков 10 березня 1940 року, відлучений від читача й глядача, але не сЪебе, що втратив ні самого, ні гостроти мови й сприйняття дійсності
(2 votes, average: 2.50 out of 5)