Біографічні відомості. Юрій Яновський (1902 – 1954)

• 1922 р. – вступ до Київського політехнічного інституту на електромеханічний факуль тет; відвідує літературний гурток.

• Лютий 1924 р. – у газеті “Більшовик” надруковано вірш українською мовою “Дзвін”.

• 1925 р. – ввхід першої їбірки оооввдань ьМамутові ібвні”; Яновський – головний редактор Одеської кінофабрики.

• 1926 – 1929 рр. – робота над романом “Чотири шаблі”.

• 1927 р. – повість “Байгород”, збірка оповідань “Кров землі”.

• 1928 р. – видано роман “Майстер корабля”.

• 1928 р. – вихід єдиної поетичної збірки “Прекрасна Ут”.

•

• 1935 р. – завершив роботу над романом у новелах ” Вершники “.

• 1937 р.-п’єса “Дума проУБритРанку,.

• 1940 р. – збірка оповідань “Короткі історіі”.

• 1942 р. – Драма “Син династіі”.

• 1944 р. – збірка “Земля батьків”.

• 1947 р. – роман “Жива вода” (після обговорення на пленумі Спілки письменників України заборонили).

• 1948 р. – збірка аКиївські іповідання”.

• 1954 р. – “Нова книга”.

• 1954 р. – п’єса “Дочка прокурора”.

• 25 лютого 1954 р – помер, похований на Байковому кладовищі. Огляд творчості

“Вершники” (1935)

Жанр: Роман у новелах.

Новели: “Подвійне коло”, “Шаланда в морі”, “Лист у вічність”, “Дитинство”, “Чубен-ко – командир полку”, “Батальйон Шведа” та ін., які в сукупності передають панораму періоду громадянської війни.

Особливості роману:

– роман скомпонований із самостійних розділів – восьми новел;

– відсутність хронологічної послідовності у розгортанні подій;

– використання кінематографічного прийому “напливу”, поетичних рефренів, ліричних відступів;

– має ознаки героїчної пісні, Думи, новели (“Вершники” – новаторське продовження традицій народних дум);

– виняткових героїв автор показує у виняткових обставинах;

– поєднання новел головною авторською настановою: показати через внутрішній світ ге-роїв історичну необхідність перетворення земної світобудови;

– головний мотив – розпад людського роду, що почався з революцією;

– викриття більшовицької ідеології, яка пропагує класову боротьбу;

– відтворені ситуації драматизму (братовбивча Війна, порушення батькового принципу “Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду”) тощо.

Особливості новели “Подвійне коло”:

– новела має типові риси драматичного твору: єдність місця, часу, дії (усі події відбуваються протягом одного дня в степу під Компаніївкою);

– фрагменти громадянської війни підкреслені тим, що по різні боки барикад стоять рідні брати (Оверко Половець – петлюрівець, Андрій – денікінець, Опанас, Сашко – махновці, Іван – більшовик) – різні ідеології;

– умовна присутність батьків (на 1-му плані – битви братів, на задньому – те, що про це

– автор не зосереджує уваги на ході баталій: Яновського цікавить результат битви і сло весна дуель між братами тощо.

Роман у новелах – складний за побудовою і великий за розміром епічний прозовий Твір, у якому широко охоплені життєві події певної епохи; складається з окремих новел, об’єднаних спільним задумом.

Стислий переказ новели “Подвійне коло”

У першій новелі “Подвійне коло” розкрито складне життя роду Половців, які жорстоко і непримиренно роз’єднані подіями громадянської війни. У кривавому бою сходяться брати.

“Був серпень 1919 р. Загоном добровольчої армії генерала Антона Денікіна командував Половець Андрій. Купу кінного козацтва головного отамана Симона Петлюри вів Половець Оверко”. Так сталося, що в цьому бою перемогу одержав Оверко. Поранений Андрій опинився в полоні у брата. Чи ворухнеться у серцях братів щось живе? Здається, так. Ось Оверко питає в Андрія, що йому згадується. У них спільне життя, спільні спогади, спільні батьки… Хіба цього замало? Андрій нагадує Оверкові батькові слова: “Тому роду не буде

Проклинає брата і вихопивши браунінга з-під френча пускає собі в рот кулю. Так Іван Половець втратив трьох братів “Одного роду, – сказав [комісар] Герт, – та не одного з тобою класу”. Такий категоричний підсумок ніби обрубує усякі роздуми над подіями. А замислитися є над чим. Ю. Яновський емоційно переконливо зображує трагічну суть громадянської війни – розпад родини розпад нормальних людських стосунків між тими, хто є народом, родиною. Чого варта будь-яка “правда”, якщо в основі її лежить право на вбивство заради ідей – ось у чому гуманістична ідея цієї новели. Ціна великих соціалістичних перемог – чи не завелика для нашого народу, для нації?

У новелі “Шаланда в морі” майстерно створено образ старої Половчихи, сильної жінки, вірної дружини, яка виглядає з моря свого чоловіка Мусія Половця. Вона сподівається на його порятунок, просить навіть море допомогти, їй не завадить ні вітер, ні життєві негаразди. У думках Половчихи кадр за кадром проходить її життя: вона згадує своїх синів, кож-ного з яких любить по-своєму. Думаючи, що чоловік загинув, жінка тримається мужньо.

Мусій Половець врятований надією і любов’ю Половчихи. У кінці новели подружжя йде, ніжно обнявшись.