Білет № 3 ДПА-2012 9 клас
1. Розкрийте багатство і жанрове розмаїття українського фольклору.
Український фольклор – багата скарбниця народних звичаїв, побутових обрядів, традицій, свят. До нього належать прислів’я, приказки, народна драма, обрядові та побутові пісні, думи, історичні пісні, казки, перекази та легенди.
Почесне місце в фольклорі українців займає народна драма. Це обрядові або ігрові віршовані сценки, п’єси-игрища, часто з піснями та хороводами. Наприклад, “Коза”, “Явтух”, “Панас” або “Весілля”. Також важливе місце в
До коштовностей українського фольклору належать прислів’я та приказки – короткі влучні вислови. Вони є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Фактично вони становлять звід правил, якими людина має керуватися у житті:
“Маленька праця краща за велике безділля”.
Така ж мудрість, звід моральної поведінки висловлена у казках,
Думи, історичні пісні стосуються вже реальних історичних подій в інтерпретації народної пам’яті. Думи та історичні пісні в Україні зазвичай виконували мандрівні кобзарі, а героями їх були козаки. Головне в цих творах – не точне відтворення історичних подій, а передача духу епохи, суть доби. Прикладом може служити дума “Козак Голота”. Легенди та перекази в українському фольклорі також є інтерпретацією історії народом, містять в собі елементи вигадки, фантастики та мають прозову форму. Наприклад, “Легенда про створення світу”.
2. Охарактеризуйте поему Тараса Шевченка “Сон” як зразок політичної сатири. Прочитайте напам’ять уривок із поеми.
Поема “Сон” Тараса Шевченка – викривальна поема, де гостро висміяні потворні, антинародні явища Російської імперії. Форма сну підкреслює жахливість побаченого. Поет через цю форму закликає людей прокинутися, позбавитися жахливого сну.
“Сон” – перший в українській літературі твір політичної сатири. В поемі присутні алегоричні образи, фантастичні події, казкові пересування. Поет неначе летить над країною, бачить жахливі картини поневолення народу, знущання над політичними в’язнями, а потім опиняється в столиці та дивиться на “помазаників Божих” – царя та царицю. Форма сну виправдовує швидку та уривчасту зміну подій та місць пересування. Через фантастичну форму Тарас Шевченко створив довершені сатиричні образи
В поемі сатирично змальовані цар та цариця Російської імперії. Цар – п’яниця, б’є чиновників у пики, схожий на ведмедя. Цариця, немовби “засушена чапля”, вона “чогось скаче, бадьориться”. Щоб створити сатиричний ефект, поет тут же називає її “диво-царицею”. І оцім людям коряться мільйони народних мас! Подивіться, говорить до читачів Тарас Шевченко, подивіться та скиньте з себе ярмо, царі не гідні того, щоб вами керувати!
Таким же чином за допомогою метафор поет створює сатиру на панів, чиновників. Він представляє їх “пикатими, пузатими” годованими кабанами та індиками. Через гостре протиставлення народних мук та зручного життя пустих, бездушних панів поет викликає в читача обурення та закликає до змін, до дії.
Уривок:
У всякого своя доля
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,-
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину.
Той тузами обирає
Свата в його хаті,
А той нишком у куточку
Гострить ніж на брата.
А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка, підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки,-
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.
А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята; “Нехай,- каже,-
Може, так і треба”.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)