Бережімо собори своїх душ!
Кожна дитина має потягдо добра, до правди і справедливості. Але не все так складається у житті, як хотілося б. Дехто зберігає чистоту своєї душі до кінця життя, не забруднює її дріб’язковістю, підлістю і злом, а дехто віддає свою душу на поталу, зрікається добрих поривань, які вважає наївними, дитячими, починає жити за законами “дорослого” суспільства. Хтось не тільки зберігає собор, тобто велич своєї душі, але й добудовує його, а хтось робить все, щоб зруйнувати те хороше і світле, що мав.
Хрестоматійним став опис собора, зроблений майстром
Маючи перед очима такі приклади, ми повинні постійно пам’ятати
Чули заповідь господню:
Всім любитися,
А не рить другим безодню
Та злобитися!
На мій погляд, зберегти собор душі допоможе також освіта: знання літератури, історії, культури, релігійної моралі, народної мудрості, втіленої в численних пам’ятках фольклору.
Отже, ми, ще підлітки, можемо вже активно протидіяти всьому поганому, що закрадається у душу, через навчання. Навчатися – це значить вбирати знання попередників як матеріальні, так і духовні. І від нас вже зараз залежить, чи ми зруйнуємо свій собор чи добудуємо, щоб він став ще вищим, просторнішим і світлішим.