Балада про вересовий напій – Роберт Льюїс СТІВЕНСОН 1850-1894
Сторінки життя і творчості
Понад усе письменник Роберт Стівенсон цінував свободу, яку оспівував у своїх творах. В історії і фольклорі його приваблювали такі сюжети й образи, у яких утілено одвічне прагнення народу до волі. Це знайшло відображення у відомій “Баладі про вересовий напій”. Роберт Льюїс Стівенсон народився 13 листопада 1850р. в м. Единбурзі (Шотландія), де провів дитинство та юність. Він прекрасно знав про історичне минуле свого народу, про багаторічну боротьбу Шотландії за незалежність. Одним із найдавніших племен, що населяли
Письменник відомий пригодницькими романами (“Острів скарбів”, “Чорна стріла”, “Володар Баллантре” та ін.). Проте він написав і багато віршів. Перша збірка “Дитячий квітник віршів” була опублікована в 1885 р., друга книжка “Підлісок” – у 1887 р., третя збірка “Балади” – у 1890 р.
Наступна й остання збірка поезій митця “Пісні мандрів” була надрукована після його смерті в 1896 р.
Своїм учителем у жанрі балад Р. Стівенсон уважав шотландського поета XVIII ст. Р. Бернса, був у захваті від простоти й виразності його творів. Під час тривалих подорожей Європою митець опановував досвід французького поета Ф. Війона, переклав кілька його балад англійською мовою. Тому не випадково, що у своїй творчості поет звернувся до жанру балади. Як правило, митець брав за основу якусь старовинну легенду й поетично обробляв її в дусі того часу.
Зауважте
У “Баладі про вересовий напій” утверджуються ідеї, що не втратили своєї актуальності й нині, – ідеї волі, патріотизму, честі.
Балада про вересовий напій
Коментарі. Назва твору в оригіналі звучить як “Heather Ale (A Galloway Legend)”. Ідеться про напій ель, який у давнину варили з вересу – рослини, що рясно вкриває кущами землі Шотландії. Згідно з давніми уявленнями, ель давав силу й мужність людині. Існувала легенда про те, що пікти були напрочуд міцними завдяки саме вересовому напою. Тому завойовники хотіли дізнатися про цей секрет, але пікти не виказували його, свято зберігаючи свої традиції і вільне життя.
Із вересових квітів
Варили цей напій,
Він був за мед солодший,
Більш за вино міцний.
Його варили разом
І разом теж пили,
В піснях напій хвалили
Щодня на тій землі.
Прийшов король шотландський
І знищив ворогів,
Нагнавши страх на піктів,
Як звірів, їх ловив.
І полював на них він
В червоних квітах їх,
І пелюстки вкривали
І мертвих, і живих.
Прийшло в країну літо,
Знов верес шелестить,
Але ніхто не знає,
Як той напій варить.
Могил було багато
Маленьких у горах,
Там піктів-пивоварів
Спочив навіки прах.
Король в червоній пустці
Не злазить із сідла,
За ним пилюка в’ється,
Дорогу вистила.
Бліде обличчя з гніву,
Король мов сам не свій:
“У вересових землях
Не маю я напій!”
Васалам пощастило
Когось-таки знайти,
За каменем сховались,
Щоб жертв підстерегти.
Хоч їх взяли зненацька,
Та не відкрили рот,
Мовчали син і батько –
І жив у них народ.
Король, сидівши верхи,
Дивився на людей,
Маленька смугла пара
Не відвела очей.
На березі крутому
Король питав: “Мерщій!
Я вам життя залишу
За правду про напій!”
Отець і син мовчали,
Ховаючи сльозу,
А скрізь – червоний верес,
І море – унизу.
Та раптом батько сину
Так голосно сказав:
“Я тут скажу всю правду –
Король щоб тільки знав.
Життя таке коротке,
Його я так люблю,
Тому секрет продам я”, –
Сказав він королю.
І голосом пташиним
Додав старий іще:
“Я свій секрет продам вам,
Боюсь дитя лише.
Мій син життя не знає,
І смерть не бачив він,
Та честь свою продати
Не зможу перед ним.
Нехай його у море
Хтось кине іздаля,
І я повім про тайну,
Що в серці маю я”.
І сина обв’язали –
І руки, й п’ятки ніг,
І кинули у море.
Затих хлоп’ячий крик.
Забрали хвилі тіло
До неземних висот,
Стояв на скелі батько –
І в ньому жив народ.
“Сказав я правду щиру:
Боявся сина я –
Не вірю в мужність юних
І слову короля.
А я прийму тортури.
Вогонь прискорить смерть,
У грудях залишаю
Назавжди свій секрет!”
(Переклад Ольги Ніколенко)
Робота з текстом
Осмислюємо прочитане. 1. Визначте частини сюжету балади. Дайте їм назву, перекажіть, коментуючи вчинки персонажів. 2. Як ви думаєте, чому у творі неодноразово згадується цвітіння вересу, його червоний колір? Яке символічне значення він має? 3. Назвіть образи, що пов’язані за принципом контрасту (антитези). Чому, на вашу думку, вони протиставляються? 4. Охарактеризуйте персонажів твору (король, батько, син). 5. Розкрийте символічне значення образу вересового напою. 6. Визначте тему й ідею твору.
Порівнюємо. 1. Які традиційні для фольклору засоби художньої виразності використовує письменник? Наведіть відповідні цитати. 2. Доведіть відмінність літературного твору Р. Стівенсона від фольклорного.
Для обговорення. 1. Як ви думаєте, чи справді батько не вірив у мужність сина? 2. Дайте своє тлумачення фіналу твору. За ким залишається моральна перемога? Аргументуйте свою думку.
Книжка і комп’ютер. Якщо ви володієте англійською мовою, за допомогою Інтернету знайдіть і прочитайте англійською мовою оригінал твору. Порівняйте його з перекладом.
Виразно прочитайте й перекладіть (дослівно) останні рядки твору.
True was the word I told you:
Only my son I feared;
For I doubt the sapling courage
That goes without the beard.
But now in vain is the torture,
Fire shall never avail:
Here dies in my bosom
The secret of Heather Ale.
– Як ви зрозуміли вислів “The secret of Heather Ale”? Розкрийте його пряме й переносне (символічне) значення.
Краса слова
Символіка твору. На початку балади автор поетично розповідає про те, як з маленьких дзвіночків вересу варили чудовий напій, що був солодшим за мед і міцнішим за вино. Письменник підкреслює, що цей напій варили разом (together) і разом пили, благословляючи його в піснях. Тобто вересовий напій – це не тільки давня традиція, а й символ духовної сили та єдності народу. Квіти вересу в баладі змальовані як “милі” (bonnyheather), а його дзвіночки “червоні” (red was the heather bell). Червоний колір неодноразово з’являється у творі, стаючи символічним. Король полював на піктів на червоній горі, тобто вкритій червоними квітами (red mountain). Вересові пелюстки вкривали тіла померлих і помираючих (And strewed the dwarfish bodies of the dying and the dead). Проте наступного літа земля знову була червоною від вересових дзвіночків (Red was the heather bell). Верес був також свідком героїчної загибелі батька й сина (The heather was red around them). Отже, червоний верес – багатозначний символ, який утілює любов до рідної землі, ідеї свободи та життя, і водночас це символ пролитої в боротьбі за незалежність крові. Верес цвіте різними кольорами – білим, рожевим, червоним квітом. Час його цвітіння – кінець серпня – початок вересня. Ця квітка в Шотландії є символом удачі, захисту, краси та чистоти.
– Які образи також стали символами? Розкрийте їх зміст у творі.
Перевірте себе
1. Доведіть зв’язок балади Р. Стівенсона з історією Шотландії. 2. Яка легенда поетично відтворена у творі митця? 3. За допомогою яких художніх засобів утверджується ідея свободи в ньому? 4. Розкрийте значення символів у баладі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)