“Багатство та розмаїття літературних явищ і національних літератур у середині – другій половині 20 століття”

Друга половина ХХ століття відрізняється багатим різномаїттям літературних явищ, які стали характерними для цього періоду діяльності видатних письменників. Вони все активніше стали контактувати зі світом ідей західної і слов’янської культури. Шлях, який проходила в той час сучасна культура та література кінця ХІХ-ХХ століття, багато в чому нагадує західний шлях літературного розвитку. Наприклад, в тогочасній японській прозі співіснують напрями, які змінюють один одного, які є більш або менш близькими аналогами західного натуралізму,

імпресіонізму, сюрреалізму та екзистенціалізму.

В кінці XIX – на початку XX століття японська література переживала свій злет. Одним з найвидатніших митців того періоду є японський письменник Ясунарі Кавабата.

Ясунарі Кавабата народився в освіченій і багатій сім’ї в Осаці 11 червня 1899 року. Його батько, звичайний лікар, помер, коли Ясунарі було усього 2 роки. Мати хлопчика покинула цей світ через рік після смерті його батька, і хлопчик залишився виховуватися з бабусею та дідусем.

З самого дитинства Кавабата мріяв стати художником, але у дванадцятирічному віці він вирішує стати письменником, і

вже в 1914 році починає писати автобіографічну розповідь, яку він публікує в 1925 році під назвою “Щоденник шістнадцятирічного”. На початку своєї письменницької діяльності Ясунарі Кавабата захоплюється ідеями західного модернізму і разом з іншими письменниками засновує в національній японській літературі напрям, який отримав назву неосенсуалізм і став ще одним напрямком літератури того періоду. Разом з тим, не менш активно письменник у своїх творах намагається дотримуватися національної літературної та культурної традиції, ідеї якої у подальшій його творчості стануть найголовнішими. Найбільш значним твором Ясунарі Кавабата вважається повість “Снігова країна” (1934-1947), в якій в чергуванні уявлень та світу реальності на тлі різних пір року у дусі буддистської естетики зображені стосунки типових представників суспільства тогочасної Японії.

Одним з найвидатніших творів японського письменника є повість “Тисяча журавлів”, в основу сюжету якої покладена розповідь про традиційну японську чайну церемонію. Слід сказати, що письменник використовував багато метафоричних образів, які втілили у собі усе різномаїття людських почуттів і відношень, характерних для сучасного суспільства.

Чайна церемонія, яка представлена у повісті, є не лише відображенням стародавніх традицій японського народу, а й спробою знайти гармонію людини та сучасного суспільства, гармонію відносин між людиною і природою.

Ще одним письменником, який намагався зосередити увагу читачів на проблемах взаємовідносин людини і природи, людини і суспільства, е відомий американський письменник Джек Лондон. Але він, на відміну від Кавабата, не став звертатися до метафор, а зобразив життя сучасників таким, яке воно є насправді – важким та жорстоким. Д. Лондон присвятив свою творчу діяльність пошуку найбільш характерних рис справжнього чоловіка. Цими рисами, на думку письменника, стали мужність, цілеспрямованість та зберігання усіх людських цінностей.

Твори цих двох письменників настільки різні, настільки й однакові. І незважаючи на розмаїття літературних явищ та національних літератур, твори цих двох видатних митців художнього слова переслідують одну єдину мету – навчити людей розуміти природу, навчити своїх нащадків берегти та цінити те, що будо здобуте минулими поколіннями, та допомогти читачам зрозуміти те прекрасне, що існує навколо нас.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

“Багатство та розмаїття літературних явищ і національних літератур у середині – другій половині 20 століття”