Антуан де Сент-Екзюпері – французький письменник. “Маленький принц” – філософська алегорична казка-притча
УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС
ІІ семестр
ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ
УРОК № 62
Тема. Антуан де Сент-Екзюпері – французький письменник. “Маленький принц” – філософська алегорична казка-притча
Мета: зацікавити біографією й творчістю А. де Сент-Екзюпері; ознайомити з історією створення казки “Маленький принц”, засвоїти нові літературознавчі терміни; розпочати читання казки; виховувати повагу до книги як до джерела мудрості.
Обладнання: фотопортрет А. де Сент-Екзюпері, виставка книг письменника, музичний
Перш ніж писати, треба жити.
Сент-Екзюпері
Звідки я родом? Я родом з дитинства, як з якої-небудь країни.
Сент-Екзюпері
ХІД УРОКУ
I. Мотивація навчальної діяльності
Звучить пісня на музику М. Таривердієва, слова М. Добронравова “Зоряна країна”.
– Чому саме цю пісню обрано, щоб розпочати урок? (Вона написана про мрійника, який любить небо й зорі, в пісні згадується Екзюпері та Маленький принц. Ця пісня – відгук на творчість письменника і його книгу “Маленький принц”.)
– Чим же зачаровує ця книга? Хто
II. Вивчення нового матеріалу
1. Розповідь вчителя про життя і творчість Екзюпері
– Льотчик і філософ. Напевне ніхто, крім А. де Сент-Екзюпері, не зміг би поєднати одне з другим. Пілот поштових ліній, начальник аеродрому в пустелі й письменник, мислитель-гуманіст. “Для мене літати і писати – одне й те саме,- говорив Екзюпері. – Головне – діяти, головне – знайти себе”.
Антуан де Сент-Екзюпері народився 29 червня 1900 року в Ліоні у графській родині. Рід Сент-Екзюпері старовинний, предки Антуана були воїнами й магнатами, історичні писання згадують про них з 1235 року. Але в батька Антуана не залишилось нічого, крім титулу, й він заробляв на життя чиновницькою працею. Він помер, коли Антуанові було 4 роки. Виховувала хлопчика мати, мудра й благородна жінка. Вона походила з багатого провансальського роду, отже, дитинство Антуана проходило у середньовічних оселях – замках її тіток.
“Спочатку був Антуан де Сент-Екзюпері, сильний, веселий, відвертий хлопець, який у 12 років уже конструював аероплан-велосипед і заявляв, що злетить у небо під захоплені крики натовпу: “Хай живе Антуан де Сент-Екзюпері!”
У сім’ї його називають Король Сонце через його біляве волосся; товариші прозвали Антуана Звіздарем через його задертий до неба ніс. Він уже тоді був маленьким принцом, завжди радісним і безстрашним”1.
Антуан пише вірші. На полях зошитів з віршами малює схеми моторів. Так у його життя входить поезія і техніка – дві стихії, що стануть любов’ю майбутнього письменника і пілота Сент-Екзюпері.
Вже у 12 років Антуан вирушає у свій перший політ. Його взяв із собою на борт літака пілот Жюль Ведрін. Цей день Антуан запам’ятав на все життя.
Саме тому в 1921 р. він покидає Париж і записується добровольцем до Страсбурзького авіаційного полку. Вчитися льотній справі він був змушений у приватників. На навчання у матері випрошує 2 тисячі франків. Через рік – він уже лейтенант авіації.
Через аварію Екзюпері демобілізують. А в 1926 р. він переходить до цивільної авіації, яка перевозила пошту з Тулузи через Касабланку в Даккар. Про його життя в цей час розповідають книги: “Пошта на Південь” (1929), “Нічний політ” (1930), “Планета людей” (1939) та інші.
Під час Другої світової війни Екзюпері, всупереч рішенню медичної комісії, яка визнала його не придатним до військової служби, опиняється на фронті. Він – офіцер розвідувальної авіагрупи.
У 1943 р. Екзюпері звільняють у запас. Але він добивається спеціального дозволу на кілька польотів. Він передчуває смерть і готується до неї. Антуан пише листа до матері, останнього листа: “Дорога матусю, я так хотів би, щоб ви не хвилювалися за мене і щоб до вас дійшов цей лист. Почуваю себе я дуже добре. Я горюю, що так давно всіх вас не бачив. Я хвилююсь за вас, моя дорога старенька матусю. Який же все-таки нещасний час! Коли нарешті стане можливим сказати тим, кого любиш, що ти їх любиш! Матусю, поцілуйте мене так, як я вас цілую, від усього серця. Антуан”.
31 липня 1944 р. Екзюпері піднімається в дев’ятий дозволений політ – він повинен був стати останнім. “Люди з тривогою і надією дивляться в далечінь, у той бік, де Франція, пристрасно бажаючи побачити у небі літак, що повертається. Та з кожною хвилиною надія слабшає, а потім щезає зовсім. Запас палива в літаку вже скінчився… І командир ескадрильї скаже одному з льотчиків: “Ви виконаєте завдання, доручене майорові де Сент-Екзюпері””1.
Ніхто не зможе дізнатися, де загинув цей відважний Маленький принц. Місцем його вічного перебування стане планета Земля…
Виразне читання вірша російської поетеси Юлії Друніної “Пилот Сент-Экс, поэт Экзюпери”. (Сент-Экс – так називали друзі Екзюпері.)
Влюбленный в землю,
Он любил и небо,
Да так, что без него
Прожить не мог.
Но этот гений,
Этот полубог,
По мненью многих,
Мудрым вовсе не был.
И то сказать –
Творил бы в тишине,
Своим лишь, кровным,
Занимаясь делом…
Пилот Сент-Экс
На грянувшей войне
Был горячо
И леденяще смелым.
Он в небесах
Остался навсегда…
Гори в угрюмом космосе,
Гори,
Безумная и мудрая звезда –
Пилот Сент-Экс,
Поэт Экзюпери.
-Як можна пов’язати епіграф до уроку “Перш ніж писати, треба жити” з біографією письменника? Чи можна назвати його життя подвигом?
Чому у вірші Ю. Друніної зірка Екзюпері названа безумною і водночас мудрою?
2. Історія створення казки “маленький принц”
Казка “Маленький принц” створюється в найтяжчий для письменника час, коли він знаходиться у вимушеній еміграції в США і звідти рветься на фронт. У 1942 році видавництво замовляє Екзюпері різдвяну історію для дітей, і він працює ночами, щоб вчасно закінчити казку
Перекладач російською мовою казки “Маленький принц” Нора Галь писала: “Сумна і насмішкувата казка ця, звичайно, більше для дорослих, ніж для дітей… Над нею і посміхнешся, і посумуєш, а головне – неодмінно замислишся… Казка ця – мудра і людяна, і автор її не тільки поет, але й філософ”.
3. Теорія літератури
Повторюємо:
Казка – це… (розповідний твір про вигадані, фантастичні події).
Алегорія – це… (художній засіб, за допомогою якого узагальнене поняття розкривається через конкретні образи).
Вивчаємо:
Притча – це невеликий твір повчального характеру з чітко вираженою мораллю.
4. Читання казки. Бесіда
1) Присвята. Читання
– Кому присвячує свою книжку автор? Чому? (Своєму другові Леону Верту; він потребує утішання.)
– Який висновок щодо світу дорослих і світу дітей робить автор у присвяті? (“Усі дорослі колись були дітьми, але мало хто з них про це пам’ятає”.)
Працюємо зі “скарбничкою золотих висловів”. (Це може бути окремий листок у зошиті чи аркуш паперу в красиво оформленому конверті. У “Скарбничку” будуть записуватися афоризми з казки Екзюпері.)
Афоризм – короткий, оригінальний, влучний вислів, узагальнення, глибока думка, виражена в лаконічній формі.
Після читання присвяти до “Скарбнички” можна записати фразу: “Усі дорослі колись були дітьми, але мало хто з них про це пам’ятає”.
2) Читання І розділу
– Що і чому втратив розповідач у 6 років? (Віру в себе; дорослі переконали хлопчика, що він не має хисту до малювання тільки тому, що не розуміли його малюнків.)
– Чи став розповідач дорослим? (Дорослим він себе не відчував, лише прагнув пристосуватися до їхнього світу, зрозуміти їх. “Я довго жив серед дорослих. Я бачив їх зовсім близько. І через це, зізнаюся, не почав думати про них краще”. Дуже схоже на: “Я довго жив серед тигрів”.) Головне почуття героя – … (сум, відчуття самотності людини, яку не розуміють оточуючі).
3) Читання ІІ розділу
Головне почуття розповідача – … (здивування).
– Чому хлопчикові найбільше сподобався останній малюнок? (У дітей добре розвинена уява, фантазія, тому хлопчик навіть “побачив”, що баранець “заснув”.)
4) Читання III розділу за особами “Загадки маленького принца”.
Як ви розумієте слова хлопчика:
“Якщо йти все вперед та вперед, далеко не зайдеш…”?
Розгадуємо загадки Маленького принца.
1. В прямому значенні цей вислів означає, що планета хлопчика дуже маленька, тому ані баранцеві нікуди втекти, ані Маленькому принцові розгулятися ніде.
2. В переносному значенні (якби дія відбувалася на Землі) ця фраза може означати, що якщо йти все вперед та вперед, не зупиняючись, то не буде часу, щоб “обрости” друзями, власним домом, тим, що таке важливе для людини. Буде шлях, але не буде щастя від теплих людських стосунків.
Запис фрази у “Скарбничку золотих висловів”.
5) Читання IV розділу
– Що нового ми дізналися про світ дорослих і світ дітей? (“Дорослі дуже люблять цифри”; “Діти повинні бути поблажливими до дорослих”; “Ми ті, хто розуміє, що таке життя,- ми, звичайно, сміємося над номерами й цифрами!”)
– Навіщо льотчик купив фарби й кольорові олівці? (Малювати портрет Маленького принца, щоб не забути його.)
– Чому дорослий чоловік, який востаннє малював у 6 років, раптом розпочав малювати? (Він знову повірив у свої сили, а допоміг йому в цьому Маленький принц.)
– А як складаються ваші стосунки з дорослими?
Шестикласники можуть відповісти, що відчувають любов близьких до себе, піклування дорослих, але розуміють, що до повної гармонії стосунків їм далеко. Батьки наполягають на високих вимогах до дітей, яким не завжди хочеться робити те, чого бажають дорослі. Батькам і вчителям важко змиритися з недосконалістю дітей, і вони прагнуть їх “підправити”, змінити. Діти ж хочуть всього у житті дійти самостійно. (В цьому віці діти ще не дуже критично ставляться до дорослих і найчастіше сприймають їх такими, які вони є. Найбільші суперечності між дітьми й дорослими виникають пізніше, у 7-9 класах. Під час вивчення казки “Маленький принц” у 7 або 8 класі діти реагують на такі питання, проблеми гостріше, вразливіше, ніж шестикласники.)
– Чи актуальна проблема “батьків і дітей” у наш час? (Так, ця проблема вічна.)
III. Висновки
– Світи дорослих і дітей різні, тому діти й дорослі не завжди розуміють одне одного;
– іноді дорослі руйнують віру дитини в себе, свої сили, і це небезпечно;
– усі дорослі колись були дітьми, але не всі про це пам’ятають.
IV. Домашнє завдання
Підготувати усну відповідь на запитання:
“Хто з героїв Екзюпері міг повторити його слова: “Звідки я родом? Я родом з дитинства, як з якої-небудь країни””; вивчити визначення притчі.
____________________________________________________________________
1 А. Моруа. Литературные портреты