Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Антивоєнний пафос у добутках М. Ремарка И е. Хемингуэя

Антивоєнний пафос у добутках М. Ремарка И е. Хемингуэя

Перша світова Війна стала першою глобальною трагедією XX сторіччя, вона забрала життя мільйонів людей, а десятки мільйонів зробила інвалідами. Її трагедія ще й у тім, що вона зруйнувала душі цілого покоління. Прогресивні письменники першими відчули моральні наслідки війни. У Творчості е. М. Ремарка, е. Хемингуэя ми знайомимося з героями, які на війні фізично не постраждали, але вона скалічила їхньої душі.

Ремарк і Хемингуэй, будучи учасниками воєнний дій, перебували по різних сторонах фронту, у їхніх героях є загальні риси. Це тому, що їхні

особистості формувалися під впливом війни, її жахів.

Герої роману німецького письменника е. М. Ремарка “Три товариші” ідуть на війну прямо зі шкільної лави вісімнадцятирічними юнаками. П’ять років війни, п’ять років страждань, смерть товаришів – це весь їхній життєвий досвід, з яким вони вертаються до мирного життя. Вони повернулися з ненавистю до всьому й готові боротися проти користі, егоїзму, лицемірства суспільства. Після закінчення декількох років деякі з них зуміли пристосуватися до нових умов і забути жахи війни, а ті, хто не зміг цього зробити, були приречені на самітність. Три герої

роману персоніфікують собою три найбільш сильні чоловічі захоплення: Лежу – політикові, Кестер – бізнес, Робби – любов. Але жодному з героїв так і не вдається досягти своєї мети, і, як показує автор, причина в тім, що вони разом пережили війну й не можуть змінити своєму минулому. Лежу розуміє, до яких жахливих наслідків можуть привести фашистські організації, що набирають силу наприкінці 20-х років. І він бере активну участь у політичній боротьбі проти фашизму. Це приводить його до загибелі! Робби зустрічає любов всього свого життя, але улюблена важко хвора, тому що в роки війни сильно голодувала. Смерть Патриції зруйнувала останні надії не тільки Робби, але й Отто Кестера, що, щоб оплатити лікування улюбленої свого товариша, продав і майстерню, і автомобіль. Герої Ремарка – мужні, сильні люди, які не хочуть забувати про пережитий на війні й назавжди залишаються вірними бойовому братерству. Але вони зайві в суспільстві, у якому живуть. Тому є “загубленим поколінням”.

Цю же тему розвиває у своїх добутках і американському письменнику е. Хемингуэй. Його перший великий роман “Прощай, зброя!” має яскраво виражену антивоєнну спрямованість. Герой роману Фредерик Генрі пішов на війну добровольцем, але вона знищила ілюзії, які були властиві молодим американцям. Генрі – лейтенант санітарної служби, надивившись на сотні покалічених війною людей, їхнього страждання й смерть, дезертирує з армії. Він хоче врятувати свою любов, майбутньої дитини. Герої попадають у Швейцарію – країну, що не приймала участі в Другій світовій війні, але її вплив відчутний і тут: змінився уклад життя, змінилися люди. У фіналі роману Хемингуэй показує смерть під час пологів улюбленої головного героя і їхньої дитини. Генрі залишається один, без надії на Майбутнє. Його бажання уникнути війни приведе до спустошення й ” самітності.

Письменники різних країн у своїх добутках піднімають питання про колективну відповідальність націй, народу за розпалення війни й про особисту відповідальність кожного за пасивність в антивоєнній боротьбі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е. М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта Антивоєнний пафос у творах визначних письменників Е.-М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Г. Белля, Б. Брехта (за вибором) XX століття увійшло в історію не лише як пора визначних звершень і досягнень у різних сферах людської діяльності, а й як епоха жорстоких воєн, що вплинули на розвиток суспільства. Невипадково, що темі антигуманної сутності...
  2. Антивоєнний пафос у літературі XX сторіччя XX сторіччя принесло людству можливість усвідомлення себе єдиним цілим, або небачений раніше технічний прогрес. Але окрім цього саме воно породило нове жахливе явище – світові війни, трагедії вражаючого масштабу, що зачіпали відразу сотні мільйонів людей. Цілком природно, що це знайшло відображення у творчості багатьох письменників, особливо з тих країн, які...
  3. Антивоєнний пафос у творчості письменників XX сторіччя XX сторіччя принесло людству можливість усвідомлення себе єдиним цілим, або небачений раніше технічний прогрес. Але окрім цього саме воно породило нове жахливе явище – світові війни, трагедії вражаючого масштабу, що зачіпали відразу сотні мільйонів людей. Цілком природно, що це знайшло відображення у творчості багатьох письменників, особливо з тих країн, які...
  4. Герой роману Э. Хемингуэя “Прощай, зброя!” Фредерик Генрі герой роману Э. Хемингуэя “Прощай, зброя!” (1929). Образ Ф. Г. виявляє собою розвиток ліричного героя Хемингуэя й типологически пов’язаний з такими персонажами, як Никнув Адамові (“У наш час”, 1925), Джейк Барнс (“Фиеста /И сходить сонце/”, 1926). (В американському літературознавстві “wounded hero”, тобто “поранений герой”.) В образі Ф. Г....
  5. Антивоєнний пафос у творчості визначних письменників XX століття Ще Перша світова війна відкрила в літературі тему антимілітаризму, національного шовінізму. В образі бравого вояка Швейка видатний чеський письменник Ярослав Гашек піддав гострій критиці імперську політику, він ніби попереджував, що війна руйнує душі людей, робить із них бездумних виконавців чужої волі. Трагедія Другої світової війни, яка охопила майже всю планету,...
  6. Антивоєнний пафос й алегоричний сенс драми Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти” І. Зав’язка дії – думка про війну. (Ще до того як дія розпочинається, ми чуємо діалог вербувальника з фельдфебелем. І останній виголошує думку, що мир – це безладдя, основа аморальності суспільства, “тільки війни творять лад”. Війна для нього захоплива фа, у якій гравці починають боятися миру, бо тоді доведеться підраховувати,...
  7. Антивоєнний пафос повісті І. Багряного “Огненне коло” Уперше повість “Огненне коло” з’явилася 1953 року у Німеччині у видавництві “Україна”. Задумана вона була як перша частина великого роману і має підзаголовок “Повість про І трагедію під Бродами”. У ліпні 1944 року поблизу міста Броди, що на Львівщині, Червона армія оточила й знищила корпус дивізії січових стрільців “Галичина”. Ця...
  8. Генріх Белль “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Високий антивоєнний і гуманістичний пафос твору УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС II семестр ЛІТЕРАТУРА ПРОТИ ВІЙНИ УРОК 59 Тема. Генріх Белль “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Високий антивоєнний і гуманістичний пафос твору Мета: показати антигуманний, протиприродний характер війни на основі опису долі скаліченого юнака-солдата; вдосконалювати навички роботи над текстологічним аналізом твору; розвивати зв’язне мовлення...
  9. Герої романів Ремарка як представника “загубленого покоління” “На західному фронті без змін” – знаменитий роман Эриха Марія Ремарка, що вийшов в 1929 році. У передмові автор говорить: “Ця книга не є ні обвинуваченням, ні сповіддю. Це тільки спроба розповісти про покоління, що погубила перша світова Війна, про тих, хто став її жертвою, навіть якщо врятувався від снарядів.”...
  10. Реалізм добутків Хемингуэя “Гарний письменник,- затверджує Хемингуэй у книзі “Смерть після полудня”, – повинен по можливості знати всі”. Письменник підкреслював пізнавальне значення літератури. “Кожна правдиво написана книга – це внесок у загальний фонд знань, представлений у розпорядження письменникові, що йде на зміну, але й цей письменник повинен внести певну частку досвіду, щоб зрозуміти...
  11. Герой повести Э. Хемингуэя “Старий і море” Реальними прототипами вважаються Фернандо Мануэль Передос (на прізвисько Гальего), Ан-сельмо Эрнандо, Григорио Фуэнтес, капітан човна Хемингуэя. Сам Хемингуэй писав, що відбив “риси характеру одного знайомого старого рибалки з Касабланки”. Можна сказати, що Сантьяго збірний образ рибалки з північного узбережжя о. Куба, у районі Кохимара. Разом з тим це спосіб-символ, у...
  12. Утрачене покоління – що це – за романом Е. Ремарка “Три товариші” ЕРІХ МАРІЯ РЕМАРК ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЕРІХ МАРІЯ РЕМАРК Утрачене покоління – що це? (за романом Е. Ремарка “Три товариші”) Важко перелічити війни ХХстоліття: крім Першої та Другої світових війн було безліч так званих “малих війн”, які своєю жорстокістю та запеклістю майже нічим не відрізнялись від війн “великих”. Скільки поламаних доль, перекручених...
  13. Утрачене покоління – що це? (за романом Е. Ремарка “Три товариші”) Важко перелічити війни ХХстоліття: крім Першої та Другої світових війн було безліч так званих “малих війн”, які своєю жорстокістю та запеклістю майже нічим не відрізнялись від війн “великих”. Скільки поламаних доль, перекручених життів, химерних думок! Шкода, що війна як засіб вирішення проблем з легкістю увійшла за людством до третього тисячоліття....
  14. Пафос і сатира в добутках А. П. Платонова (По повісті “Таємна людина”) Андрій Платонович Платонов починає друкуватися в 1921 році. Він дебютує з віршами й публіцистикою, в 1927 році випускає збірник оповідань, стає відомим. Повість “Таємна людина” виходить в 1928 році. Художній мир Платонова суперечливий і трагичен. Він звертається до теми “маленької людини” з його потаємністю в душі, продовжуючи традиції Н. М....
  15. Проза Э. Хемингуэя. Проблематика, основи драматизму “Прощай, зброя!” 1929 р. Роман опирається на особистий досвід письменника. У цьому випадку це військовий досвід: служба в загоні Червоного Хреста на итало-автсрийском фронті, важке поранення й перебування Х. у миланском госпіталі, бурхлива, але гіркота, що принесла йому лише, і розчарування любов до медсестри Агнесі фон Куровски. Але в романі...
  16. Герой роману Ремарка “Тріумфальна арка” Доросле життя почалося для цього загубленого покоління трохи раніше, ніж звичайно: під впливом загального патріотичного підйому ці хлопчики добровільно пішли на фронт першої світової війни. Ті з них, хто залишився живий, не змогли забути своїх фронтових товаришів, але втратили інтерес до післявоєнного, реального життя. Скептицизм і нескінченна утома – типові...
  17. Пафос поеми в добутках “Мцири” і “Утікач” Особливість характеру Мцири – органічна сполука в ньому строгої цілеспрямованості, могутньої сили, твердої волі з винятковою м’якістю, задушевністю, ліризмом, що так яскраво виступають у його відношенні до природи, у його думах про рідну сторону. Глибока людяність у романтично-ідеальному змісті цього поняття – основа багатобічного характеру Мцири. Пафос поеми – у...
  18. Творчість Э. Хемингуэя після другої Світової війни Повість ” Старий і море ” або роман “Острова в океані”. Проблематика й поетика. Повість “Старий і море” Ця невелика по обсязі, але надзвичайно ємна повість коштує особняком у Творчості Хемингуэя. Її можна визначити як філософську притчу, але при цьому образи її, що піднімаються до символічних узагальнень, мають, підкреслено конкретний,...
  19. “Людина створена не для того, щоб терпіти поразки” (по повісті е. Хемингуэя “Старий і море”) Хемингуэй є одним з популярнейших письменників XX століття. Ще при житті він став людиною-легендою. Письменник Хемингуэй був журналістом, військовим кореспондентом на п’яти війнах. Цікаво те, що Хемингуэя знали ті, хто ніколи не був знаком з його творчістю, у нашій країні в багатьох будинках можна було побачити фото бородатої людини з...
  20. Характеристика добутків е. М. Ремарка В 1929 році Ремарк опублікував найбільш відоме зі своїх добутків, “На західному фронті без змін”, що описує жорстокість війни з погляду 19-літнього солдата. Потім пішли ще кілька антивоєнних творів; простою, емоційною мовою в них реалистично описувалася Війна й післявоєнний період. Зворотна точка зору, що прославляла війну, була представлена “Сталевим штурмом”...
Антивоєнний пафос у добутках М. Ремарка И е. Хемингуэя
«
»