По повному на те праву Тарас Григорович Шевченко вважається найбільш видатним українським поетом, літературним і громадським діячем. Завдяки Шевченку сьогодні у нас є джерела для черпання натхнення, для отримання цінних знань і правильних інтерпретацій нашої історії. Безумовно, використовуючи таку тверду основу, ми зможемо побудувати справжню сильну, красиву національну державу, яка в кожному з нас буде викликати багато позитивних почуттів, основним з яких буде гордість.
Сам час підказував співакові української державності те, як необхідно
писати і діяти. У ті часи бажання такої державності перевищило всі можливі межі, але Україна ніяк не могла отримати того, що їй було необхідно. З цієї причини Тарас Шевченко творчо сформувався саме таким. У аналізованої мною поемі мова йде, перш за все, про моральний борг, який людина має перед своїм народом. Крім того, осуд з боку великого українського письменника отримали лібералізм і кріпацтво. Цю поему можна називати в деякому сенсі навіть призовом, оскільки в ній Тарас Григорович звертається до численних представникам поміщиків і дворян. Він хоче викликати у них прояв совісті, щоб вони, будучи людьми
освіченими, допомогли селянам отримати освіту, стати більш розумними, менш заляканими. На думку письменника, це повинно було допомогти селянам наважитися не тільки на стихійний, а й на усвідомлений протест. Більш того, автор свято вірив у те, що освічена інтелігенція з числа дворянства повинна була сформувати новий та унікальний український світогляд, який міг б заволодіти розумом нижніх верств населення, зробити їх вільними. Дворяни були до цього схильні, оскільки часто бували за кордоном, подорожували, а тому набиралися деяких прогресивних ідей. Всі ці великі справи, на думку майстра пера, повинні були привести до того, що нарешті на українське землі станеться національне єднання, суспільний мир. Він вірив у те, що звичайний народ стане розумнішим, послідовнішим й ефективнішим.
Аналізований мною твір має яскраве патріотичне забарвлення. Тарас Шевченко щире вірив у те, що одні українці зможуть допомогти іншим. Для цього він закликав дворян, поміщиків нарешті закінчити прислужувати іноземцям та звернути свої основні зусилля на своїх менш забезпечених співвітчизників – селян. Я відчув щирий патріотизм, думками доєднався до поета-майстра, щоб пересвідчитися у важливості всього того, про що він писав.