Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ АНАЛІЗ П’ЄСИ “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”

АНАЛІЗ П’ЄСИ “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”

Композиція, тема, жанр твору Усі події в комедії відбуваються протягом одного дня в будинку пана Журдена.

Перші два акти є експозицією комедії: тут ми знайомимося з характером пана Журдена. Він показаний в оточенні вчителів, за допомогою яких старається якнайліпше приготуватися до прийому Дорімени. Учителі, як і кравець, “розігрують” пана Журдена: навчають його премудрості, яка нічого не варта.

Активні події розгортаються з третього акту. Маркіза і граф розігрують пана Журдена, призначаючи йому другорядне місце на бенкеті. Потім

його розігрує винахідливий Клеонт, що з’являється перед Журденом у вигляді турецького дворянина і хитрощами домагається його згоди на весілля з Люсіль.

П’єсу побудовано за типовою мольєрівською схемою. Поки пан Журден засліплений своєю пристрастю до маркізи і всього дворянського, граф Дорант свідомо й цілеспрямовано прямує до мети – одружитися з тією ж маркізою. При цьому він винахідливо використовує самозасліплення пана Журдена.

Тема твору – схибленість пана Журдена на шляхетності; критика аристократії і викриття рабського плазування буржуазії перед панівним класом.

Жанр –

комедія-балет, класицистична комедія з елементами народного фарсу, античної комедії та комедій доби Відродження.

Образна система п’єси

Пан Журден. Для того щоб зрозуміти, що висміює Мольєр у своїй комедії, звернімося до образів твору, а перш за все, до образу пана Журдена.

Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: сім’ю, гроші, здоров’я. За своїм походженням Журден – буржуа, чиї батьки були торговцями, але він соромиться свого походження та способу життя.

Головною рисою характеру пана Журдена є його манія, пристрасть до всього дворянського. Він прагне потрапити до вищого товариства, стати шляхетним дворянином. Безумовно, нікому не забороняється самовдосконалюватися. Однак пан Журден обрав хибний шлях та примарну мету, яку ніяк не можна назвати достойною. Він вирішив стати коханцем маркізи.

.Дорімени і завдяки їй увійти до аристократичних кіл. Вершина його прагнень – бути прийнятим самим королем.

Щоб мати вигляд дворянина, він намагається робити все, як аристократи. Закинувши справи, Журден наймає собі вчителів танців, фехтування, музики, філософії,, які, сміючись за його спиною, навчають за високу платню всього, що узвичаєно в аристократів. З їхньою допомогою він намагається засвоїти звички, манери дворян, учиться танцювати, фехтувати. Уроки танців Журдену потрібні для того, щоб вишукано вклонитися маркізі, фехтування гарне тим, що… “й боягуз може вбити свого супротивника, а сам завжди зостанеться цілий”. Музики пан Журден навчається лише тому, що “вельможне панство теж учиться музики”. А вся “філософія” зводиться майже до одного: як краще написати записочку одній великосвітській дамі.

Учителі знають справжню ціну пану Журдену. Так, із їхніх реплік постає людина-нікчема, яка “нічогісінько не тямить”, але має гроші, хоча не має смаку.

Журден зовсім не знає специфіки музики, не розбирається в танцях. Про це свідчать його висловлювання: “Ви покажете мені ваш легенький жарт? Ну, той… Чи як. там по-вашому? Ваш пролог чи діалог зі співами й танцями? ” Він не має смаку, бо не моя-се оцінити прослухане й побачене: “Оце й усе? До ладу підібрано… ще й вирази такі ловкенькі… І знову пастухи?”

Його неуцтво виявляється впродовж бесіди з філософом. Із

Жодною з наук Журден не знайомий, його лякають незрозумілі

Слова та терміни, він не бачить різниці між віршами та прозою.

І лише в орфографії він убачає сенс. Мольєр змальовує комічну

Ситуацію з вимовою звуків, використовуючи мову як засіб для

Створення комічного.

Безглузде прагнення наслідування аристократів особливо висміюється драматургом у сценах навчання Журдена дворянським “наукам і мистецтвам”. Сміх викликає не сам процес навчання – у тому, що людина хоче здобути освіту, немає нічого, смішного,- а ганебне плазування, лакейське приниження Журдена перед придворними званнями й титулами, кумедне домагання досягти аристократичного стану в суспільстві. Пан Журден визначає зміст свого навчання так: “Я хочу розуму набратися, щоб не пасти задніх у пристойному товаристві”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Учителі пана Журдена (За комедією Мольєра “Міщанин-шляхтич”) Триста днів на рік ми проводимо у школі, і кожного дня по 5-6 годин поруч із нами люди, які терплять наші пустощі, грубість, несвідомість, несправедливість. Учитель! І відразу бачиш перед очами людину, яка схилилася над учнівськими зошитами. Для того щоб провести урок та розказати нам навіть щось просте, учитель повинен...
  2. Що висміює Мольєр (за комедією Міщанин-шляхтич) Сміх – гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом… Китайський філософ Конфуцій сказав: “Скаржитися на неприємну річ – це подвоювати зло, сміятися з неї – це нищити його”. А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману “Гаргантюа...
  3. Журден у п’єсі “Міщанин-шляхтич” Визначальна риса образу Журдена – марнославство (пихатість, гонористість). Мріючи бути таким, як дворяни, Жур-ден ладен багато заплатити за те, щоб люди ставилися до нього як до благороднонародженого. Яскраво це показано у сцені з кравцем (дія II, ява 9). Комізм створюється за допомогою вживання титулів лакеєм, надмірним “підвищенням” Журдена від “шляхетного...
  4. Чи варто торгувати честю заради високого титулу? “Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати...
  5. Чи варто торгувати честю та гідністю заради високого титулу.”Міщанин-шляхтич” Що таке честь? Що вона значить у житті людини? Чи варто жертвувати нею задля своїх корисливих цілей? Честь – це гідність людини, що викликає загальну повагу й пошану, а також власне почуття гордості. Без честі людина не зможе нічого досягти в житті, адже люди не сприйматимуть її серйозно. А торгувати...
  6. “Комічні епізоди у творі “Міщанин-шляхтич” Жан Батист Мольєр – блискучий французький комедіограф XVII століття. “Мольєр був славний письменник французьких комедій в царство Людовика XIV” , – говорив російський драматург XVIII століття Антіох Кантемір. В мистецтві в цей час панував класицизм. На вимогу класицистів, твір мистецтва має виховувати людину, викорінювати суспільні вади та людські недоліки. Мольєр...
  7. Проблематика та художні особливості комедії “Міщанин-шляхтич” Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим у драматургії того часу, Мольєр епюри в художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В основі сюжетів його комедій лежить конфлікт, відомий класицистам, – протистояння пристрастей здоровому глузду. Комізм – у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Цю...
  8. “Чи варто торгувати честю i гідністю заради високого титулу?” за твором Мольєра “Міщанин-шляхтич” Що таке честь та гідність і яке значення вона має у житті людини? Чи варто жертвувати ними заради своїх корисливих цілей? Честь – це й є гідністю людини, яка викликає загальну пошану і повагу. До того ж, це почуття власної гордості. Людина без честі навряд чи зможе досягти успіхів у...
  9. “Мої поради панові Журдену” за твором Мольєра “Міщанин-шляхтич” “П’єси мого героя будуть грати уздовж трьох століть на всіх сценах світу, і невідомо, коли перестануть грати! Ось що мені цікаво!” М. Булгаков. XVII сторіччя – це час розквіту у Європі класичного мистецтва. Саме з цим пов’язаний розвиток французького театру, саме з цим пов’язана творчість видатних творців чудових трагедій Жана...
  10. Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич” На уроці зарубіжної літератури ми читали чудову п’єсу Мольєра “Міщанин-шляхтич”, а невдовзі дивилися цю п’єсу в театрі ім. Шевченка. П’єса і особливо спектакль нам дуже сподобалися. Мольєр показав суспільне життя Франції XVIІ століття. Мольєр – засновник “високої комедії”. Незважаючи на класицистичні...
  11. Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Висміювання безпідставних претензій на аристократизм у комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” І. Мої почуття під час читання п’єси та перегляду комедії Мольєра (задоволення від смішного тексту, чудової гри акторів, цікавого сюжету; комедія актуальна, бо й зараз живуть такі ж дурнуваті й пихаті люди, як пан Журден). ІІ. Головний герой комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”....
  12. Засоби створення смішного в комедії “Міщанин-шляхтич” У п’єсі “Міщанин-шляхтич” Мольєр яскраво показав суспільне життя ФранціїXVІІ століття. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: здоров’я, сім’ю, гроші. Та йому заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає маніакальною ідеєю, що завдає чимало клопоту родині героя, але подобається цілій купі шарлатанів, які годуються біля нього та потішаються з...
  13. ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ СМІШНОГО В КОМЕДІЇ “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТВОРУ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 9. ЗАСОБИ ТВОРЕННЯ СМІШНОГО В КОМЕДІЇ “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТВОРУ Інакшого видовища хотілося б вельможі, Графиня з жахом кинулася з ложі, Маркіз у образі себе впізнав І автору багаття побажав. Нікола Буало У п’єсі Мольєра панує атмосфера сміху. Драматург використовує сміх для...
  14. Проблематика та художні особливості комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” “Міщанин-шляхтич” – яскравий зразок “високої комедії”. Незважаючи на те що п’єса була написана в жанрі “комедії балету” (за вказівкою короля до неї було включено турецькі танці), Мольєр зумів зробити так, що танцювальні сцени у сю­жеті перетворилися лише на зовнішню прикрасу сатиричної за змістом комедії. Спираючись на закони класицизму, що панували...
  15. Міщанин-шляхтич. Моральні уроки Про що ж ця комедія? Про людей, про характери, про чесність та здоровий глузд. Пан Журден, хоч і міщанин за походженням, але заможний та авторитетний у своєму колі, хоче (не те що хоче – просто марить) стати шляхтичем. У ті часи аристократи мали більше привілеїв, ніж буржуа: повага інших, належне...
  16. Висміювання пихи і марнославства в комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головний герой п’єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. Бажаючи бути шляхтичем,...
  17. “Хто з героїв і чому із комедії “Міщанин-шляхтич” викликає вашу симпатію” Темою комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” є зображення нездорового прагнення головного героя пана Журдена будь-якою ціною отримати дворянське звання. Бажання стати кращим та зайняти гідне місце у суспільстві – природне для людини. То ж цей твір ніколи б не став комедією, якби автор не зобразив у яскравих кольорах те “пристойне товариство”, до...
  18. “Чи може бути щасливою нечесна людина?” за твором Мольєра “Міщанин-шляхтич” Після відвідин французького королівського двору турецьким послом, яке відбулося у 1670 році, король Франції Людовик XIV вислав цього посла з країни і замовив Мольєру комедію, в якій би той висміяв турецькі церемонії. Причиною цього замовлення стало зневажливе і необережне висловлення посла про те, що на коні турецького султану дорогоцінних каменів...
  19. “Кому з персонажів і чому симпатизує автор комедії “Міщанин-шляхтич”? “Міщанин-шляхтич” – це не єдина п’єса, в якій Мольєр висміює дворянство. Це одна з найбільш яскравих комедій, в якій автор показує сатиричний образ буржуа. Зображуючи зайво довірливого і доброго купця Журдена, Мольєр засуджує його марнославство і прагнення придбати дворянські манери будь-якими шляхами. Журден наймає різних вчителів, щоб ті навчили його...
  20. Мольєр Жан Батіст Міщанин-шляхтич (скорочено) ЖАН БАТІСТ МОЛЬЄР МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ Комедія Дійові особи комедії Пан Журден – міщанин. Пані Журден – його дружина. Люсіль – дочка Журденів. Клєонт – закоханий у Люсіль. Дорімена – маркіза. Дорант – граф, закоханий у Дорімену. Ніколь – покоївка в Журденів. Ков’єль – слуга Клеонта. Учитель музики. Учень учителя музики. Учитель...
АНАЛІЗ П’ЄСИ “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”
«
»