Американська трагедія (переказ)

Канзас-Сіті, спекотний літній вечір. Двоє дорослих і четверо дітей виспівують псалми і роздають брошури релігійного змісту. Старшому хлопчикові явно не подобається те, чим він змушений займатися, але його батьки з жаром віддаються справі порятунку заблукалих душ, якесь, втім, приносить їм лише моральне задоволення. Ейса Гріфітс, батько сімейства, відрізняється великою непрактичностью, і сім’я ледве-ледве зводить кінці з кінцями.

Юний Клайд Гріфітс прагне вирватися з цього похмурого маленького світу. Він влаштовується помічником продавця

содової в аптеці, а потім розсильним у готель “Грін-Девідсон”. Робота в готелі не вимагає ніяких особливих навичок і вмінь, але приносить непогані чайові, що дозволяє Клайду не тільки вносити свій внесок у сімейний бюджет, а й купувати собі гарний одяг і дещо відкладати.

Товариші по роботі швидко приймають Клайда в свою компанію, і він з головою занурюється в новий веселе існування. Він знайомиться з гарненькою продавщицею гортензією Брігс, яка, однак, не по роках розважлива і не збирається надавати кому-небудь прихильність виключно за красиві очі. Їй дуже хочеться модний жакет, який коштує сто

п’ятнадцять доларів, і Клайду важко встояти перед її бажанням.

Незабаром Клайд з компанією відправляється на розважальну прогулянку в розкішному “Паккард”. Цю машину один з молодих людей, Спарсер, взяв без дозволу з гаража багатія, у якого служить його батько. На зворотному шляху в Канзас-Сіті погода починає псуватися, валить сніг, і їхати доводиться дуже повільно. Клайд і його товариші спізнюються на роботу в готель і тому просять Спарсера додати швидкість. Він так і робить, але, зазівавшись, збиває дівчинку, а потім, ідучи від переслідування, не справляється з керуванням. Водій та одна з дівчат залишаються лежати без свідомості в розбитій машині, всі інші розбігаються.

Наступного дня газети поміщають повідомлення про подію. Дівчинка померла, заарештований Спарсер назвав імена всіх інших учасників пікніка. Побоюючись арешту, Клайд і дехто з інших Членів компанії покидають Канзас-Сіті.- Три роки Клайд живе далеко від дому під чужим ім’ям, виконує брудну невдячну роботу і отримує за неї гроші. Але одного разу в Чикаго він зустрічає свого приятеля Ретерера, який теж був з ним в “Паккард”. Ретерер влаштовує його у “Юніон-клуб” розсильним. Двадцятирічний Клайд цілком задоволений своїм новим життям, але одного разу в клубі з’являється Семюел Гріфітс, його дядько, який живе в місті Лікурга, штат Нью-Йорк, і володіє фабрикою з виробництва комірців. Результатом зустрічі родичів стає переїзд Клайда в Лікург. Дядько обіцяє йому місце на фабриці, хоча золотих гір не обіцяє. Клайду ж контакти з багатими родичами здаються перспективніше роботи в “Юніон-клубі”, хоча заробляє він непогано.

Син Семюела Гілберт без особливої радості приймає двоюрідного брата і, переконавшись, що той не володіє ніякими корисними знаннями і навичками, визначає його на досить важку і малооплачувану роботу в декатіровочном цеху, розміщеному в підвалі. Клайд знімає кімнату в дешевому пансіоні і починає, що називається, з нуля, надіючись, однак, рано чи пізно досягти успіху.

Проходить місяць. Клайд справно робить все, що йому доручено. Гріфітс-старший цікавиться у сина, якого той думки у Клайда, але Гілберт, вельми насторожено поставившись до появи бідного родича, прохолодний в оцінках. На його думку, Клайд навряд чи зуміє висунутися – у нього немає освіти, він недостатньо цілеспрямований і дуже м’який. Втім, Семюелу Клайд симпатичний і він готовий дати племіннику шанс показати себе. Всупереч бажанню Гілберта, Клайда запрошують до хати на сімейний обід. Там він знайомиться не тільки з сімейством свого родича, але і з чарівними представницями лікургского бомонда, юними Бертіно Кренстон і Сондріо Фінчлі, яким цілком сподобався красивий і вихований юнак.

Нарешті, за наполяганням батька, Гілберт знаходить для Клайда менш важку і більш престижну роботу – він стає обліковцем. Втім, Гілберт попереджає його, що він повинен “дотримуватися пристойності у відносинах з працівницями” і різного роду вольності будуть рішуче припинятися. Клайд готовий свято виконувати всі розпорядження своїх працедавців і, незважаючи на спроби деяких дівчат зав’язати з ним стосунки, залишається глухим до їхнього загравань.

Незабаром, однак, фабрика отримує додаткове замовлення на комірці, і це, у свою чергу, вимагає розширення штатів. На фабрику надходить юна Роберта Олден, перед чарівністю якої Клайду нелегко встояти. Вони починають зустрічатися, залицяння Клайда робляться все більш наполегливими, і вихованої в строгих правилах Роберта все важче і важче пам’ятати про девічеськой розсудливість. Тим часом Клайд знову зустрічається з Сондріо Фінчлі, і ця зустріч круто змінює його життя. Багата спадкоємиця, представниця місцевої грошової аристократії, Сондра проявляє непідробний інтерес до молодої людини і запрошує його на вечір з танцями, де збирається лікургская золота молодь. Під натиском нових вражень скромна принадність Роберти починає згасати в очах Клайда. Дівчина почуває, що Клайд вже не такий уважний до неї, їй страшно втратити його любов, і одного разу вона піддається спокусі. Роберта і Клайд стають коханцями.

Сондра Фінчлі, однак, не зникає з її життя. Навпаки, вона вводить Клайда в своє коло, і привабливі перспективи кружляють йому голову. Це не залишається непоміченим Робертою, і вона відчуває тяжкі муки ревнощів. На довершення до всього з’ясовується, що вона вагітна. Вона зізнається в цьому Клайду, і він гарячково намагається знайти вихід із ситуації. Але ліки не приносять бажаного результату, а лікар, якого вони знаходять з такими труднощами, категорично відмовляється зробити аборт.

Єдиний вихід – одружитися, рішуче не влаштовує Клайда. Адже це означає, що йому доведеться розлучитися з мріями про блискучу майбуття, які вселили в нього відносини з Сондріо. Роберта в розпачі. Вона готова піти на те, щоб розповісти про те, що трапилося дядькові Клайда. Це означало б для нього край кар’єри і хрест на романі з Сондріо, але він виявляє нерішучість, сподіваючись щось придумати. Він обіцяє Роберта або підшукати якогось лікаря чи, якщо за два тижні такого не знайдеться, одружитися з нею, нехай навіть формально, і підтримувати її якийсь час, поки вона не зможе працювати.

Але тут Клайду попадається на очі замітка в газеті, що оповідає про трагедію на озері пас – чоловік і жінка взяли човен, щоб покататися, але наступного дня човен знайшли перевернутої, пізніше виявили і тіло дівчини, але чоловіка так і не вдалося відшукати. Ця історія справляє на нього сильне враження, тим більше що він отримує лист від Роберти, яка поїхала до батьків: вона не має наміру більше чекати і обіцяє повернутися в Лікург і все розповісти Гріфітс-старшому. Клайд розуміє, що часу в нього обмаль і він повинен прийняти якесь рішення.

Клайд запрошує Роберту зробити поїздку на озеро Великий бугая, обіцяючи потім повінчатися з нею. Отже, начебто страшне рішення прийнято, але він і сам не вірить у те, що знайде в собі сили здійснити задумане. Одна справа скоїти вбивство в уяві і зовсім інша – в реальності.

І ось Клайд і Роберта відправляються кататися на човні по безлюдному озера. Похмуро-задуманий вигляд Клайда лякає Роберту, вона обережно підбирається до нього, запитує, що з ним сталося. Але коли вона намагається доторкнутися до нього, він, не пам’ятаючи себе, вдаряє її фотоапаратом і штовхає так, що вона втрачає рівновагу і падає. Човен перевертається, і її борт вдаряє Роберту по голові. Вона благає Клайда допомогти їй, не дати потонути, але він не діє. Те, про що не раз він думав, сталося. Він вибирається на берег один, без Роберти.

Але й перевернуту човен, і тіло Роберти швидко знаходять. Слідчий Хейт і прокурор Мейсон енергійно беруться за справу і незабаром виходять на Клайда. Той спочатку закривається, але досвідченому прокурору не складає труднощів загнати його в кут. Клайд заарештований – тепер його долю вирішить суд.

Семюел Гріфітс, зрозуміло, шокований тим, що трапилося, проте він наймає хороших адвокатів. Ті борються з усіх сил, але і Мейсон знає свою справу. Довге й напружене судовий розгляд закінчується винесенням смертного вироку. Заможні родичі припиняють надавати допомогу Клайду, і тільки його мати намагається для нього щось зробити.

Клайда переводять у в’язницю Оберна, іменовану Будинком смерті. Відчайдушні спроби матері знайти гроші для продовження боротьби за життя сина успіху не приносять. Суспільство втратило інтерес до засудженого, і ніщо тепер не завадить машині правосуддя довести справу до кінця.