Аліг’єрі Данте – видатний мислитель і поет
Мистецтво Ренесансу залишило нам чимало портретів митця. Близько 1450 року Андреа дель Кастаньйо залучить зображення поета до циклу фресок, які мали відтворювати приклади людської доблесті. Постать Данте героїзовано, підкреслено риси, які найбільше цінилися гуманістичною етикою: розум і мужність. Поступово образ міфологізується. Вимальовується гострий профіль, темне обличчя, наче обпечене пекельним полум’ям. Те-део Гадді в Санта Кроче змальовує вже людину цільного і суворого характеру, сильних пристрастей. Несподіваниу нюансом доповнює
Фреска роботи художника міститься у флорентійському соборі Санта Марія Новелла. На ній Данте увінчаний лаврами. Одягнутий у яскраво-червону тогу, він тримає в лівій руці книгу, а правою вказує на широко відчинену браму пекла. Далі видно чистилище, а над ним – небесні сфери.
У 1292 році Данте створює свою поетичну збірку “Нове життя”, написану в дусі школи “солодкого нового стилю. Запишіть до зошитів характерні ознаки “солодкого нового стилю”: нове трактування Кохання (культ дами –
Основні жанри”солодкого нового стилю”: сонети, канцони. “Любов – це коли центр всесвіту раптово зміщується і пересувається в когось іншого”, – вважала письменниця Айріс Мердок. Ці слова є символом Творчості Данте. Всі написані ним Твори – заради кохання.
Бєатріче залишиться музою поета на все життя. “Коли на її честь був зведений сонячно-чистий палац “Нового життя”, – Дантові він здався замалим – замалим і для його надлюдського кохання до Бєатріче і до можливостей його, Дантового, духу – так кохана його під арками “Бенкету” проходитьдо найгран-діознішого середньовічного замку “Божественної комедії”, – вважає Іван Драч.
” Божественна комедія ” – це теж нетлінний пам’ятник Бєатріче. Вона просить Вергілія бути поводирем коханого у Пеклі, сама ж чекає на нього в Раю. Тільки з нею поет відчуває себе щасливим. Щоб прославити “кохання, що водить сонце і світила”, Данте пише в 1307- 1321 роках “Божественну комедію”. Це був час, який в історії культури дістав назву Пере-двідродження. Зростає інтерес до людської особистості, до її земних радощів і сподівань. Поступово починає формуватися новий гуманістичний тип мислення, остаточне становлення якого буде пов’язане з добою Відродження. Однак віра в необмежені можливості людської природи, в неповторність людської індивідуальності зароджується саме тепер. Цей процес і відтворює геніальна поема Дайте, що є одночасно синтезом середньовічної культури і прологом до культури Відродження. “Данте являється найвищим виразом, поетичним вінцем та увічненням того, що називаємо середніми віками. Вся культура, всі вірування, всі муки та надії тих часів знайшли вираз у його поемі. Та рівночасно як людина геніальна він усім своїм єством належитьдо новіших часів, хоча думками й поглядами коріниться в минувшині”, – стверджував Іван Франко, шанувальник і дослідник Дантової поезії.
Прекрасне кохання, яке зробило безсмертними Данте і Беатріче. їхні образи, ставши символами кохання, надихали письменників наступних поколінь на прекрасні твори.
Влітку 2008 року Флорентійський муніципалітет зважився на офіційну реабілітацію поета, але з 24 чиновників п’ятеро, всі з опозиційного лівого угруповання, проголосували проти цієї постанови. Ті, які виступали проти очищення імені Данте, визнали, що поет не потребує рішення міської влади. “Якби його страчували, ми що, просили б про його Воскресіння?” – заявив лідер радикальних лівих Нікола Ротондаро. Своє рішення вони мотивували також тим, що, не піди Данте у вигнання, вінне досяг би тих поетичних висот, які підкорив за роки двадцятирічного вигнання.
Ініціатори ідеї з виправдання великого італійця зауважують, що політичні розбіжності XIV століття давно забуто, а ось творча спадщина Данте впродовж століть залишається гордістю Італії. Тому несправедливо офіційно залишати великого італійського поета у статусі вигнанця. Після скасування вироку мер Флоренції Леонардо Доменічі офіційно присудить поетові високу нагороду міста.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)