АЛЕГОРИЧНІ УРОКИ ЖИТТЄВОЇ МУДРОСТІ В БІБЛІЇ – Біблійні притчі

Уроки зарубіжної літератури 6 клас

Урок 58

АЛЕГОРИЧНІ УРОКИ ЖИТТЄВОЇ МУДРОСТІ В БІБЛІЇ

Тема: Біблійні притчі.

Що є істина?

Новий Завіт

Вся справа в соусі, важливо як подати.

В. Шекспір

Мета: розширити кругозір стосовно Біблії, поглибити уявлення про своєрідність жанру притчі, з’ясувати алегоричний підтекст Біблійних притч; розвивати усне мовлення, асоціативне та аналітичне мислення, дослідницькі здібності, вдосконалювати культуру спілкування; виховувати вдумливого читача, інтерес до Біблії, залучати до скарбниці

світового мистецтва.

Обладнання: репродукції картин Леонардо да Вінчі “Таємна вечеря”, І. М. Крамського “Христос у пустелі”, М. М. Ге “Що є істина?”, Рембрандта “Святе сімейство”, “Повернення блудного сина”, Андрія Рубльова “Трійця”, Сальвадора Далі “Таємнавечеря”, графіка Т. Шевченка “Робінзон Крузо”, магнітофон, фонограма запису “Ave Maria” (лютнева музика, невідомий автор XVI ст.), чисті “Партнерські аркуші”, призначені для співпраці в парах.

Тип уроку: позакласне читання.

Хід уроку

1. Мотивація навчання.

Учитель повідомляє тему уроку

й пропонує учням висловити свої ідеї та передбачення щодо того, що буде предметом бесіди. Учні роблять спробу самостійно сформулювати мету / завдання уроку, обговорити їх у парі, записати на “Партнерському аркуші” та оприлюднити. Ідеї учнів коригуються вчительськими поясненнями та уточнюються.

2. Евристична бесіда.

Учні в парах / групах розробляють відповіді на низку наступних запитань, заздалегідь підготовлених на дошці (або роздрукованих на аркушах й розданих по 1-му примірнику на парту):

1. Що цікавого ви знаєте про створення Біблії?

2. Що відомо про походження цього слова? (За однією з версій, Біблос – назва ассирійського порту, через який постачали ся великі партії тростини, що йшла на виробництво папірусу, призначеного для письма ).

3. З яких частин складається “Книга книг”?

4. Чим суттєво відрізняється Старий Завіт від Нового?

5. Що вам відомо про склад Нового Завіту?

6. Що означає слово “Євангеліє” і як значення цього слова пов’язане із християнським вченням?

7. Що засвідчує величезну роль Біблії у світовій культурі?

3. Музична хвилинка. Огляд галереї шедеврів образотворчого мистецтва.

Під час міркувань над останнім запитанням учні прослуховують фонограму запису “Ave Maria” невідомого автора XVI ст., після чого коротко обмінюються враженнями від розглянутих картин видатних майстрів малярства, імена яких намагаються згадати самостійно або за участю вчителя. (Підбиваючи підсумки, вчитель наголошує на позачасовій якості інтересу згаданих митців до Біблії та розмаїтті народів, представлених у їх особах).

4. Робота з епіграфом.

Учні з’ясовують:

– по-перше, назвою якої із запропонованих картин є обраний (перший) епіграф до уроку?

– по-друге, яку відому сцену з євангельських оповідань ця картина “озвучує” у фарбах?

– по-третє, як ключові слова зазначеної сцени з Євангелія перегукуються з темою уроку? (У разі труднощів з останнім запитанням, його можна опанувати у спосіб доповнення більш прозорим уточнюючим: до якого літературного прийому вдавався Ісус Христос, щоб усі слухачі могли зрозуміти ідеї його вчення?)

5. Робота над текстом хрестоматії (популярний виклад притч з Нового Завіту священиком Олександром Соколовим, с. 51) з елементами літературного аналізу. “Щоденник подвійних нотаток”.

Робота над текстом притчі розподіляється на три варіанти (альтернативні форми розподілу: а) між рядами, б) за групами, в) за парами):

1. Притча про сіяча.

2. Притча про милосердного самарянина.

3. Притча про блудного сина.

Методичний коментар. Варіант і час, що відводиться на виконання цієї роботи, регламентується залежно від рівня працездатності класу / групи / пари.

Методологічно важливим є той факт, що розподіл роботи у групах дає можливість заощадити час уроку і здійснювати роботу паралельно у кількох напрямках, завдяки чому пріоритетним стає інтерес до навчання, виграє кожен з учнів та вчитель, роль якого полягає в тому, щоб коригувати якість виконання поставлених завдань і збалансовувати роботу різнорівневих учнівських осередків.

Кожен із варіантів оздоблюється окремим аркушем, на якому сформульоване завдання / план роботи:

Варіант 1. Притча про сіяча.

1. Стисло передайте зміст притчі (виконання ролі оповідача залежить від вибору учнів або вчителя і в подальшій роботі передбачає ротацію).

2. Користуючись формою “Щоденника подвійних нотаток” (аркуш в зошиті розділяється навпіл: ліворуч – мотив / деталь, праворуч – його значення), проаналізуйте символічний підтекст ключових художніх образів / деталей:

– сіяч;

– зерно;

– місця, де впало зерно: “при дорозі”, “кам’янистий грунт”, “неглибока” земля, “серед будяків”, “добра земля”;

– птахи, що поклювали зерно;

– плоди, що принесло зерно (ця роль виконується усіма учасниками).

Орієнтовний варіант виконання ключового компонента уроку:

– сіяч – проповідник, провідник божественної волі, медіум, власне Ісус;

– зерно – слово, ідея, значення проповіді;

– місця, де впало зерно:

– “при дорозі” – слухачі, люди, які слухають, але не чують, які не розуміють вчення або піддаються спокусам, що відволікають їх від вчення;

“каменистий грунт” – ті, хто спочатку захоплюється почутим, але насправді не розуміє значення вчення; “неглибока” земля – поверхневе, несерйозне, неуважне, формальне сприйняття вчення;

“серед будяків” – люди, надто захоплені повсякденними справами, ті, хто переважно переймається матеріальними проблемами, хто, подібно до Скруджа, зосереджений виключно на накопиченні багатства, ті, для кого гроші – найвища цінність у житті. Можливо, це й ті, хто не знає інших цінностей і тому заслуговує скоріш на співчуття, ніж на зверхнє засудження;

– “добра земля” – ті, що виявилися здатними зрозуміти вчення, зокрема Христа, хто усвідомив сенс його ідей, хто став жити за правилами, що він сповідував;

– птахи, що поклювали зерно, – супротивники вчення проповідника, супротивники Бога, диявол, що піддає людей спокусам і наштовхує їх на хибний шлях;

– плоди, що принесло зерно, – розповсюдження вчення Ісуса, діяльне добро, життя за заповідями Ісуса, розуміння того, що справжнє знання отримується лише тоді, коли воно перетворюється на вчинок, що коїться за власним переконанням.

Варіант 2. Притча про милосердного самарянина.

1. Стисло передайте зміст притчі.

2. Дайте розгорнуту відповідь на запитання:

– Чим самарянин відрізнявся від інших подорожніх?

– Як ви розумієте смисл вислову: “люби ближнього свого, як самого себе”?

– Пригадайте, які з прочитаних вами творів ілюструють відповідність вищезгаданій заповіді Христа.

– Яке значення вкладає Ісус у поняття “ближній”? Це той, хто знаходиться поруч? Той, хто є твоїм родичем? Той, хто обов’язково буде тобі вдячним за допомогу? Той, хто тобі симпатичний, чи це щось інше? Аргументуйте вашу відповідь.

– Уявіть собі, що ви побачили людину, яка бентежно бовтається у великій калюжі, хапає ротом повітря, б’є руками й справляє враження, що вона в ній тоне і може загинути. Коли ж ви спробували її врятувати – витягли її із брудної води, вона здивовано поглянула на вас і промовила: “Вибачте,

Але ви розумієте, я тут живу”? Спробуйте пояснити алегоричний сенс такої ситуації у порівнянні із притчею про милосердного самарянина.

– Сформулюйте повчальний зміст “Притчі про милосердного самарянина”.

3. Оприлюдніть результати спільної праці.

Варіант 3. Притча про блудного сина.

1. Стисло передайте зміст притчі.

2. Дайте розгорнуту відповідь на запитання:

– Чому батько вирішив влаштувати свято на честь сина, що повернувся?

– Розтлумачте значення слів батька, що рефреном прозвучали в тексті притчі (“син мій був мертвий – і ожив”).

– Як ці слова перегукуються з історією Ісуса Христа та християнським вченням взагалі? (Бог – Отець посилає свого Сина на землю, щоб той спокутував гріхи людей – перегук із мотивом розлуки батька з сином із притчі. Надалі Ісуса було страчено, після чого Він воскрес, що відповідає поверненню блудного сина до батька, для якого розлука із сином дорівнювалась до його смерті, а повернення – до воскресіння.

Втім, найважливішими мотивами притчі, пов’язаними із християнським вченням, є мотив покаяння сина і мотив прощення батька, завдяки якому родина виявилася життєздатною й зберегла себе, а в історії Ісуса те ж саме прощення було найвищим виявом любові Бога – Отця до людей, бо було здобуте ціною жертви його сина заради вічного життя людей після смерті).

– Який мотив пов’язує “Притчу про блудного сина” із “Притчею про доброго самарянина”? (Мотив любові).

– Прокоментуйте інакомовний зміст “Притчі про блудного сина”, враховуючи проповідь Ісуса про покаяння як про умову прощення.

3. Оприлюдніть результати спільної праці.

6. Оприлюднення результатів роботи груп відповідно до кожного з 3-х варіантів.

7. Підбиття підсумків уроку, оголошення оцінок, повідомлення домашнього завдання, робота з епіграфом.

Домашнє завдання.

Зважаючи на другий епіграф до уроку, написати сенкан на тему “Притча”.

Сенкан – це вірш, що складається з 5-ти рядків. На окремому плакаті учитель зазначає правила, яких слід дотримуватись під час складання сенканів:

1-й рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник).

2-й рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника).

3-й рядок визначає дію, пов’язану з темою; він складається з трьох слів (дієслів).

4-й рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і виражає ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного, або це може бути метафоричний вислів, що інтерпретує розуміння теми в інакомовній формі.

Останній, 5-й рядок складається з одного слова; в ньому висловлюється сутність теми, підбивається підсумок.

Наприклад:

1. Притча.

2. Кмітлива, винахідлива.

3. Повчає, зацікавлює, пояснює.

4. Найкращий спосіб донести істину.

5. Пантоміма.

Методичний коментар. Сенкан, складений учнями вдома, може бути використаний на наступному уроці в якості своєрідної творчої прелюдії до нової теми з метою зацікавлення в подальшій роботі.