Аккадские діалекти

Ассиро-вавилонский, або вавілоно^-ассірійський,- так іменували аккадский Мова колись. А терміном “аккадский” позначали саму древню стадію мови – мова держави Аккад, що существовали у Двуречье в XXIV-XXII вв. до н. е. Але тепер установлено, що й вавилоняне й ассирийци завжди називали свою мову аккадским, і вчені воліють користуватися саме цим найменуванням мови

Найдавнішим писемним пам’яткам, написаним по-аккадски, біля чотирьох з половиною тисячоріч. Вони ставляться до XXV в. до н. е. і знайдені в Південному Двуречье. Наприкінці XXIV в.

до н. е. цар Саргон поєднує землі Двуречья й будує нову столицю – місто Аккад. Офіційною мовою Двуречья стає семітська мова, що з тих пор іменується аккадским. Він починає витісняти древню мову шумерів, які тут жили, і поширюється не тільки на Півдні Двуречья, але й вище за течією Тигру і Євфрату, аж до Малої Азії й Сирії

До нас дійшла велика кількість пам’ятників – літературних творів, юридичних актів, господарських документів,- стосовних до II тисячоріччя до н. е. Аналізуючи їхню мову, лінгвісти визначили, що в цей час древній аккадский мова (так званий староаккадский) розпався на різні діалекти. Найбільш

відомі з них – вавилонський, у південній частині Двуречья, і ассірійський, розповсюджений на півночі долини Тигру і Євфрату. І вавилонський, і ассірійський діалекти за час свого існування (а воно виміряється двома тисячоріччями!) пройшли кілька стадій. У науковій літературі вживаються терміни “старовавилонский”, “средневавилонский”, “староассирийский”, “новоассірійський” і т. д.

На аккадском мові створювалися чудові художні утвори: “Епос про Гильгамеше” – найвідоміше, але далеко не єдиний добуток семітів Двуречья. Знаменитий звід “Законів Хаммурапи”, найдавніші математичні, медичні, астрономічні трактати написані по-аккадски. Мова цей довгий час був міжнародною мовою на Близькому Сході. Правителі чотирьох великих держав Древнього миру – Хетського царства в Малій Азії, Єгипту в Африці, Ассирії й Вавилонии у Двуречье вели дипломатичну переписку по-аккадски.

В I тисячоріччі до н. е. мовою міжнародного спілкування в Передній Азії стає арамейська мова. Він же починає витісняти аккадский і в побуті. Ассирийци до середини I тисячоріччя до н. е. повністю переходять на арамейський, а ще кілька століть через та ж доля осягає й вавилонський діалект. Останні тексти на аккадском мові написані біля двох тисяч років назад.

Вивчаючи аккадские тексти, учені зштовхнулися з незвичайним явищем: прочитати клинописні знаки можна, але зрозуміти зміст окремих табличок не вдається. Що це – особлива таємна мова жерців? Або якась інша мова, дотепер невідомий? Розгорілася суперечка, що остаточно вирішена був лише в XX столітті. Виявилося, що невідомою мовою дійсно користувалися жерці Двуречья. Але вони не “складали” його, а просто запозичили в древнього народу, шумерів, що заселили долину Тигру і Євфрату ще до того, як тут з’явилися семітські племена, тобто ще до XXV в. до н. е.! Пізніше, завдяки розкопкам археологів, удалося встановити, що шумерські тексти – самі древні на землі: їхній вік близько 5000 років. І хоча шумерська мова зникла ще до настання нової ери, його Історія може бути простежена протягом декількох тисячоріч. Правда, прочитати шумерські тексти було набагато трудней, чим аккадские. Адже мова останніх перебував у спорідненні з іншими семітськими прислівниками, і в дешифровщиков була “точка опори” – слова арабської й давньоєврейської мов. Відшукати ж мова, родинна шумерському, не вдалося й по цей день

А які тільки мови не залучалися! Чи не всі язикові сім’ї миру: тюркська, монгольська, уральська, мон-кхмерская, австронезийская, дравидийская, китайсько-тибетська, семитохамитская, індоєвропейська й навіть мови Північно-Східного Сибіру, Америки, Океанії й тропічної Африки! Але все безрезультатно.

“У цей час шумерська мова доводиться вважати ізольованим, і споріднення його з яким би те не було іншою мовою – не встановленим”,- констатує професор И. М. Дияконів підсумок столітнього пошуку “родичей”. Спочатку зрозуміти шумерську мову допомагали спеціальні словники, складені вавилонянами: адже й для них мова шумерів була чужим, вони вживали його в релігійних церемоніях, подібно тому як уживається латинь у католицьких месах. Але в основному, проникаючи в таємниці шумерської мови, ученим доводиться йти шляхом аналізу структури текстів, тобто дешифрувати зміст окремих слів і речень

Навряд чи цей шлях найшвидший, так він і не дуже надійний. І донині в шумерській філології багато “білих плям”, багато спірного, а часом і просто невідомого. Дотепер не складений навіть повний словник мови шумерів. І все-таки вчені різних країн миру продовжують із невичерпною завзятістю “вгризатися” у тексти на цій загадковій мові. Адже саме шумерам належать найдавніші – найперші у світі! – медичні, юридичні, господарські документи. “Епос про Гильгамеше” також сходить до циклу шумерських сказань, свого роду билин, об’єднаних аккадцами в єдиний добуток і переведених на свою мову. А з аккадского епос переводився не тільки на росіянин, англійський і інші сучасні мови, але й – більше 20 сторіч назад! – на древні мови хетів і хурритов, жителів Передньої Азії

Крім основного прислівника эме-ку, іменованого “правильним” мовою, у шумерів існував ще й особливу жіночу мову, або мова эме-саль. Він відрізнявся від основного рядом слів і, головним чином, вимовою. Як видно, у шумерів спостерігалося явище, що етнографи виявили в XX столітті в народів Північно-Східного Сибіру й деяких племен індіанців

У чукчів звуку р у вимові чоловіків відповідає звук ц у вимові жінок

Письменник Тихін Сьомушкін у романі “Чукотка” приводить характерний епізод: російська вчителька запропонувала чукотській дівчинці вимовити вголос букву р, на що пішов відповідь: “Це непристойно!”

В індіанців племені яна (у Каліфорнії) чоловіка, звертаючись до жінок, говорять жіночою мовою, а між собою – на чоловічому. Жінки можуть уживати чоловіча мова лише тоді, коли вони цитують чоловічі мовлення (наприклад, розповідаючи казку, де герой – чоловік і т. п.). Між собою й із чоловіками жінки висловлюються на жіночій мові

Одна з найцікавіших проблем шумерської мови – це питання про музичні тони

Слова китайського й деяких африканських прислівників мають різні музичні тони. Той самий склад відповідає різним словам залежно від того, вимовимо ми його підвищуючи або знижуючи голос. Важко? Для європейця – дуже важко. У шумерській мові, імовірно, були такі музичні тони, тому що в ньому ми знаходимо безліч односкладових слів-омонімів

Множина в ньому може бути утворене по-різному, число способів доходить до десятка. Множинність колективних, узагальнюючих, окремих одиниць, сортова й т. д. Іноземці вважають російську мову важким – у ньому шість відмінків. У шумерському – 11 відмінків!

В ескімоській і деякій мовах індіанців Америки речення нерідко утворять щось начебто єдиного гігантського словокомплекса. Наприклад, в ескімоському слово-речення Такусариарторумагалуарнерпа означає питання: “Ви думаєте, він дійсно хоче цим зайнятися?” Розібратися в подібному слові-фразі не так-те просто, навіть якщо знаєш значення всіх частин, її складових. У шумерській мові вживалися саме такі словокомплекси!

Ми говорили, що багато чого в мові шумерів не ясно й спірно. Дивно, мабуть, не це, а скоріше інше – що лінгвістам наших днів багато чого вже ясно й безперечно, що вони зуміли розкрити таємницю цієї дивної мови! І варто ще врахувати, що шумерський лист складніше єгипетської иероглифики. Клинописні знаки мають різні варіанти написання. Той самий знак може мати кілька різних читань. У той же час той самий склад міг передаватися різними знаками. Наприклад, налічується більше двох десятків знаків, що передають склад ду!