Адріан Кащенко. Розповідь про письменника. “Над Кодацьким порогом”. Історичні події на Запорозькій Січі за кошового отамана Івана Сулими

УРОК 25

Позакласне читання

Тема. Адріан Кащенко. Розповідь про письменника. “Над Кодацьким порогом”. Історичні події на Запорозькій Січі за кошового отамана Івана Сулими.

Мета. Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменника, з історичними подіями на Запорозькій Січі за часів Івана Сулими та постаттю самого кошового отамана; розвивати вміння самостійно добирати відповідний матеріал та опрацьовувати його; виховувати повагу до історичного минулого рідного краю.

Обладнання: “Історія України” М. Грушевського,

твір А. Кащенка “Над Кодацьким порогом”, комплект портретів “Гетьмани України”.

Хід уроку

I. Повідомлення теми і мети уроку.

II. Пояснення нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

– Адріан Кащенко – останній з українських письменників, пов’язаний з найяскравішою сторінкою нашої національної історії – козацтвом, живий ланцюг пам’яті. Протягом кількох десятиріч його твори читали найбільше. В радянській Україні знайомство з А. Кащенком тривало до 1933 року, у Західній – на 12 років довше. Коло його читачів поступово звужувалося, залишались тільки поодинокі літні люди,

які пам’ятали його твори. Довгі роки забуття минули, і письменник знову заговорив до своїх читачів, починаючи від наймолодших і закінчуючи тими, які ще пам’ятали про нього з літ своєї юності.

2. Слово вчителя. Усвідомлення А. Кащенка як українського патріота, становлення як письменника виникло з потреби осмислення історії Запорозької Січі. Саме Січ породила письменника А. Кащенка і, зникнувши, продовжила себе в духовній сфері. Сталося це завдяки збігові окремих біографічних фактів із життя письменника. Річ у тім, що на Дніпрі, у межах території Війська Запорізького на руїнах дев’яти (до речі, досліджених ним) Січей, проминуло дитинство і майже все життя письменника.

Маючи спокійну, мрійливу вдачу і нахил до поглибленого аналізу, молодий А. Кащенко поринав уявою у давнину і поступово відтворював у ній усю кількасотлітню, найгероїчнішу і найважливішу сторінку історії українського народу. У дитячі та юнацькі роки письменник іще мав можливість зустрічатися з людьми, причетними до козацького війська, і слухати розповіді з життя їхніх батьків і дідів. А. Кащенко неодноразово робив водні подорожі по священних місцях запорізької слави, фотографував руїни січей, пам’ятні острови та скелі. Якби сьогодні хтось затіяв таку мандрівку, то не побачив би нічого з того, з чим стикався письменник. Обличчя Подніпров’я змінилося зовсім: замість порогів, плавнів, проток, озер, дрімучих лісів, трав’янистих галявин тепер там тільки сипучі піски та рукотворні моря.

Тому ми повинні бути вдячними нашій історичній долі за те, що знайшлася людина, яка звернулася до запорізьких пам’яток не занадто пізно.

3. Мозковий штурм. (Мета його в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо даної проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу).

Проблемне питання. Чому А. Кащенко належав до когорти незаслужено забутих митців?

4. Історична довідка. (Виступ заздалегідь підготовленого учня про Івана Сулиму.) Аби загородити козакам шлях на Запорожжя, польський король вирішує побудувати поблизу порогів фортецю. Гетьман Конєцпольський доручив цю справу відомому інженерові Боплану. На початку 1635 року, коли доходило до війни між шведами і поляками, козаки хотіли цим скористатися, аби поправити своє положення. Надумали вони звільнитися від ненависного Кодака. Тодішній гетьман Іван Сулима несподівано напав на Кодацький замок, здобув його і знищив. Це дуже розлютило поляків. Реєстрові козаки, які були на службі у Польщі, аби не допустити війни, вирішили видати ворогам Сулиму і його товаришів. Вони підступно схопили гетьмана і вислали в кайданах до Варшави, де його засудили на смерть. Навіть багато хто з поляків жалів, що загинув такий славний воїн.

Сулима довгий час був козацьким ватажком, гетьманом, ходив походом на турків, мав золоту медаль від папи Павла за те, що, здобувши турецьку галеру, взяв у полон багато турків, а 300 з них привів до Риму. Сам польський король хотів якось вирятувати його від смерті, але не зміг. “Стято його, потім тіло розрубано і повішено на чотирьох рогах міських улиць” – так про відважного козацького ватажка розповідає в “Історії України” М. Грушевський.

– Чому, бажаючи знищити Кодацьку фортецю, Іван Судима відклав свій задум на деякий час?

5. Читання першої частини твору. (Після читання учні відповідають на поставлене перед тим запитання.)

6. Бесіда за змістом першої частини.

– Як прославився Іван Сулима замолоду?

– За яких обставин потрапив у турецьку неволю і як зумів визволитися?

– Яка думка виникла у Сулими, коли він побачив Кодацьку фортецю?

– Навіщо козацькому ватажку було потрібно багато “срібла й золота та всяких скарбів”?

– Знайдіть і зачитайте опис зовнішності Івана Сулими.

– Які художні деталі ви можете виділити в його літературному портреті?

– Як виявляється характер ватажка в його мові, зокрема у виступі перед козаками? (Зачитайте.)

– Назвіть імена побратимів І. Сулими. Яке завдання він поставив перед ними?

– Що було причиною швидкої перемоги козаків над турецьким військом?

7. Робота у Творчих групах над другою частиною тексту.

Ситуація. Ставлення до побудови Кодацької фортеці.

І група – Підготовка до розігрування ситуації в poляx. (Учням наголошуємо, що рольова гра імітує реальність шляхом “проживання ситуації в ролі”, яка їм дістається, та надає можливість діяти “як насправді”. Учні повинні знати, що, беручи участь у рольовій ситуації, вони мають чітко дотримуватися своєї ролі; не коментувати діяльності інших; намагатися поставитися до своєї ролі, як до реальної життєвої ситуації; вийти з ролі після закінчення сценки; брати участь у її аналізі.)

(Пропонуємо учням зіграти ролі Боплана, Конєцпольського, Б. Хмельницького, козацької старшини).

Боплан. Як бачите, я приклав тут багато свого досвіду, щоб зробити Кодак непоборимою фортецею: глибокі, як провалля, були круг Кодака рівчаки; мов добрі скирти, були за рівчаками вали…

Козацька старшина (перешіптуючись між собою). Пригадуєте славні часи Самійла Кішки та Сагайдачного, за яких поляки не насміли б будувати на нашій землі фортецю, нам на безголов’я.

Б. Хмельницький (засміявся).

Конецпольський (до Хмельницького). Ти чому смієшся?

Хмельницький. Тому, ясновельможний гетьмане, що, на мою думку, все те, що людина може збудувати, людина може й зруйнувати!

II група – Підготовка до аналізу певної ситуації.

Факти:

– Що відбулося?

– Де і коли?

– Хто є учасниками ситуації?

– Що ми про них знаємо?

– Які факти важливі?

– У чому проблема ситуації?

– У чому суть конфлікту?

– Вкажіть інтереси кожної зі сторін.

– Чому вони суперечливі?

III група – Підготовка до аналізу даної ситуації.

Аргументи:

– Які аргументи можуть бути наведені на захист позиції кожної зі сторін?

– На які документи чи інформацію ми можемо спиратися, захищаючи ту чи іншу позицію?

Рішення:

– Яким буде розв’язання ситуації?

– Чому саме таким?

– На що ми спираємось, обираючи таке рішення?

– Якими можуть бути його наслідки?

– Чи існують інші шляхи розв’язання?

8. Дослідження спільного і відмінного шляхом зіставлення оповідання та думи (письмова робота).

Спільне

1. Спорудження фортеці Кодак.

2. Заклик Сулими зруйнувати фортецю.

3. Зруйнування Кодака.

4. Полон і страта Івана Сулими.

Відмінне

1. В оповіданні йдеться про перебування Сулими у турецькій неволі, в думі воно відсутнє.

2. Крім Павлюка, в думі згадується побратим Сулими Остряниця.

3. В думі йдеться про страту поляками Павлюка і про втечу Остряниці “у московськії землі”.

4. В оповіданні згадується тоді ще сотник Б. Хмельницький.

5. Подається тут і опис фортеці та зовнішності Сулими.

– Що нового для себе ви дізналися про Івана Сулиму?

– Чи поділяєте думку, що найганебніша справа – зрада?

– Як, на вашу думку, могла скластися доля Івана Сулими, якби йому не зрадила реєстрова старшина?

– Який урок винесли ви, прочитавши оповідання “Над Кодацьким порогом”?

III. Теорія літератури. Поглиблення понять про компоненти художнього твору та його композицію. 1. Слово вчителя.

Композиція (від лат. “складання”) – це побудова художнього твору, розташування у певній послідовності всіх його частин (епізодів, розділів, сцен, картин, образів), подій та групування персонажів.

Частиною композиції є сюжет, який складається з таких елементів:

– Експозиція – частина твору, в якій повідомляються час і місце подій, обставини, що стали причиною конфлікту (початкова ситуація). (У творі – це перебування Сулими у турецькій неволі, визволення козаками поляків під Хотином, утиски козаків поляками.);

– зав’язка – подія, з якої починається дія і завдяки якій виникають наступні події. Зав’язка підводить читача до розуміння проблеми, поставленої у творі. (Будування поляками Кодака.);

– Розвиток дії – частина твору між зав’язкою і кульмінацією, де показано шлях вирішення конфлікту. Це – найбільша частина твору, в якій відображається хід подій. (Сулима вирішує зруйнувати Кодак. Похід Сулими на Азов, аби зібрати гроші для війська, підготовка до зруйнування Кодака.);

– Кульмінація – вирішальне зіткнення протидіючих сторін, момент найвищого напруження дії. Кульмінація показує роль конфлікту в житті персонажів; тут намічається перемога однієї з конфліктуючих сторін. (Зруйнування Кодацької фортеці козаками на чолі з гетьманом Сулимою.);

– Розв’язка – те місце у творі, де показано результати кульмінаційного зіткнення між персонажами, переживання, роздуми над долею героїв. (Зрада реєстрової старшини, полон і смерть Івана Сулими, роздуми над тим, до чого призвела загибель гетьмана (через 12 років запорозькі та реєстрові козаки стали одностайно за права і волю свого народу під проводом Б. Хмельницького.)

IV. Підсумок уроку.

“Карусель”. (Учні по черзі визначають проблематику твору.)

– проблема розбрату між козацькою старшиною і низовим козацтвом;

– проблема вірності та зради;

– проблема патріотизму;

– проблема дотримання козацьких звичаїв і традицій; проблема героїзму козаків у боротьбі з ворогами.

V. Домашнє завдання.

Прочитайте біографію М. Стельмаха.