Видатний білоруський поет Адам Міцкевич був не просто літературним діячем, які чинив серйозний вплив на розвиток літератури, а й членом національно-визвольного руху. Завдяки цьому він був наділений низкою цікавих особливостей характеру, які дозволяли йому творити в досить незвичайній манері. Адам Міцкевич народився в 1798 році в місті Константинополь, що знаходився в Османській Імперії, але досить вагома частина у творчість автора була внесена і на території сучасної України, а саме в місті Одесі.
Вперше в Одесі поет побував в 1825 – му
році, цей візит не був довгостроковим і тривав лише кілька місяців. За цей час, а також під час візиту до Криму, поет зміг отримати настільки багато різних вражень, що він видав відомий збірник “Одеські сонети”. Незадовго до візиту до Одеси Міцкевич був вигнаний з території Литви і відвідував міста Російської Імперії. Першим таким містом був Санкт-Петербург, за ним пішла Одеса, далі Міцкевич відвідав Крим, а ще пізніше Москву.
“Одеські сонети” Міцкевича практично цілком і повністю присвячені любовній тематиці. Іншою назвою для “Одеських сонетів” є саме “Любовні сонети”. Крім одеської
атмосфери, що надихнула автора на написання цих творів, він також був натхненний творчістю Петрарки. Саме один з рядків авторства сонета Петрарки Міцкевич використав для епіграфа своїх сонетів. Читаючи ці сонети, можна помітити й виділити в окрему категорію настрій автора. Адам Міцкевич ніби підводить підсумок певному періоду свого життя, робить деякі висновки і навіть заключення. Він аналізує цей час, виділяє причину і наслідок зародження власної поетичної ідеї. Збірку “Одеські сонети” можна умовно розділити на кілька умовних тематичних микроциклів. Першу частину “Одеських сонетів”, а саме перші одинадцять віршів, у своїй сукупності утворюють вірші, які розповідають читачеві про високі почуття ліричного героя Міцкевича до дівчини на ім’я Лаура. Варто зауважити, що цей мікроцикл включає не тільки сонети авторства Міцкевича, а й кілька перекладів Міцкевича з книги Петрарки під назвою “Книга пісень”. У другому микроциклі автор ретельно розглядає історію ліричного героя, що проживає в світському суспільстві і пізнає таємне мистецтво любові. Окремо варто згадати сонет автора під назвою “Зречення”. Цей сонет виконує прикордонну функцію між минулим і теперішним життям автора, як би розділяючи кілька періодів його життя.
Саме південне українське місто надихнуло Адама Міцкевича на написання збірки “Одеські сонети”. Завдяки своєму нетривалому, але такому плідному візиту, Адам Міцкевич зміг не тільки поповнити свою літературу якісними творами, а й відзначити у своїй творчості Одесу. У місті йому було зведено пам’ятник.
