“Ада, або Пристрасть. Хроніка однієї сім’ї”. ЧАСТИНА ТРЕТЯ
ЧАСТИНА ТРЕТЯ у два рази коротше ДРУГИЙ. Іноді Ван відвідує Марину, називаючи її тепер мамою. Вона живе на розкішній віллі на Блакитному березі (подарунок Демона), але на початку 1890 р. умирає від раку в клініці Ніцци, Відповідно до її волі, тіло віддають вогню. Ван на похорони не приїжджає, щоб не бачити Аду смужем.
Третього червня 1901 р. Ван по своїх учених справах відправляється на пароплаві “Адмірал Табакофф” в Англію. На той же рейс тайкома сідає закохана в нього Люсетт. Вона розповідає Вану, що весілля Ади проходило по православному
У надії перетворити мить тілесної близькості у вічний духовний зв’язок Люсетт знову й знову намагається спокусити Вану. Але, побачивши його реакцію на фільм “Останній роман Дон Жуана” з Адою в ролі чарівній Долорес, розуміє, що нічого не вийде. Ван має намір ранком пояснити дівчині, що в нього настільки ж важке положення, як і в неї, але він живе, працює й не божеволіє. Однак у нотаціях немає потреби – наглотавшись таблеток і запивши їхньою горілкою, бедняжка Аюсетт уночі кинувся в чорну безодню океану. (“Ми задражнили
Березневим ранком 1905 р. Ван Вин, що недавно став завідувачем кафедрою філософії, сидить на килимі в суспільстві голих красунь (його донжуанський список в остаточному підсумку складуть двісті жінок, як у Байрона). З газет він довідається, що батько його Демон, син Дедалу – са, загинув в авіаційній катастрофі. (“І над вершинами Екстазу вигнанець раю пролітав…” – по-лермонтовски знаходить відгук у романі смерть Демона.) Отже, Марину поглинув вогонь, Люсетт – вода, Демона – повітря. Зникли майже всі перешкоди для возз’єднання брата й сестри. Незабаром чоловік Ади занедужує запаленням легенів і проводить наступні сімнадцять років вбольнице.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)