Абсурд і трагічний стоїцизм у романі Камю “Чума”
Великий письменник-екзистенціаліст Альбер Камю визнавав абсурд як метафізичний стан особистості у суспільстві. Під абсурдом розуміється світове безглуздя, нісенітниця. Автор вважав цю проблему фундаментальною для людської спільноти. Та головним є ставлення до цієї проблеми. Камю говорив, що виявлення абсурдності життя не повинно означати завершення духовних пошуків, навпаки все тільки починається. На думку автора, людина повинна шукати відповіді на основне питання: як і навіщо жити. Камю прагнув віднайти в людях трагічну велич, викликану
Роман “Чума” відрізняється від більш ранніх творів письменника переходом від “естетики абсурду” до “естетики бунту”. Поруч із явищем абсурду тут з’являється трагічний стоїцизм, що проявляється у мужньому доланні героями труднощів життя, особистих страхів та навіть страждань.
Свій роман “Чума” Камю розпочинає з міркувань про те, що одне явище можна зобразити під маскою іншого. Це є важливою підказкою для розуміння істинного смислу твору.
В романі розповідається про алжирське містечко Оран, яке охопила епідемія чуми. Протягом твору герої пройдуть кілька
Згідно тексту твору в романі йде мова про чуму лише як про небезпечну хворобу. Але якщо правильно розуміти натяки та підказки автора, то стає зрозумілим, що явище чуми набагато ширше. XX століття запам’яталося війною з фашизмом. Фашистів, як відомо, називали коричневою … чумою.
Отже, підтекстом твору “Чума” є боротьба з цим явищем. Але не тільки цим конкретним злом, але й злом взагалі.
Чума є абсурдом, що проявляється у формі нездоланного зла. Головні герої твору, Ріє і Тарру, розуміють чуму як щось невіддільне від нас. Навіть якщо ця хвороба не вразила людину, все одно її паростки можуть ховатися у душі.
Письменника дуже хвилювала позиція особистості в такій межовій ситуації. Камю шукав в людях спроможність протистояти злу. Саме тому більшість його героїв таки знаходять в собі сили боротися з чумою. Такими є лікар Ріє, Тарру, Рамбер. Щодо журналіста Рамбера, то він навіть нехтує можливістю виїхати з міста, бо не може бути щасливим, поки інші страждають. Є в творі і представники, які шукають зиск з чуми. Але їх, на щастя, меншість.
Камю розумів право кожного на власне сприйняття ситуації, але не визнавав одного – байдужості. Роман “Чума” не дає відповіді, як подолати світове зло, але допомагає зрозуміти цінність боротьби проти нього.