А. Блок – поет з Божим дарунком
Бути поетом – особливий дарунок. Потрібно вміти виразити стан душі й почуття словами, а це може не каж-дый. Чим більше читаєш добутку поета, тим більше починаєш розуміти його як людини. На пер-вый погляд він не дуже многим відрізняється від осталь-ных: тої ж думки, ті ж бажання. Тільки все це выра-жается не так, як у всіх, а з особливою специфічністю, бути може, більше сховано й в основному через стихот-ворения. Але людина з Божим дарунком, що дає йому спо-собность писати вірші, не може інакше. Таким поетом був Олександр Блок
Дуже важливо те, що
Я перебував у служеньи багато років. Крізь відточену поетику невловимих символів проривається життєва основа ліричного пережива-ния.
“: Навстіж ворота важкі! Вітром пахнуло у вікно! Пісні такі веселі Не лунали давно! А який прекрасний вірш “Незнайомка”!
У драматичному зіткненні з вульгарним буржуазним дачним побутом виникає романтично піднесене любовне переживання, що народжується в душі лиричес-кого героя. Натхненність героїні Блоку воспри-нимается як протест проти миру п’яниць, казанків, випробуваних гостряків. Драматизм ситуації тут не стільки в непримиренності виниклі в душі героя конфлікту, скільки в несумісності миру “п’яниць із очами кроликів” і жіночого вигляду, що несе в собі “древні повір’я” і зачарування “далеких берегів”. Історично конфлікт може бути дозволений, поэти-ческую несумісність перебороти неможливо.
И в цьому складному духовному зіткненні у вірші виникає мотив глухому й заповітному, довіреному героєві таємниці (“Глухі таємниці мені доручені, мені чиєсь солн-це вручено…”). Вірш “Про доблестях, про подвиги, про славу…” можна поставити в один ряд із шедеврами росіянці й світовій ліриці. Інтимні переживання ліричного героя стають значно складніше: