“Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити!” (за казкою Г. К. Андерсена “Снігова королева”)

“Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити!” (за казкою Г. К. Андерсена “Снігова королева”) Мені поталанило, що на початку мого життя, у дитинстві, мені трапилися казки мудрого, милого фантазера – казкаря Андерсена. Бо навчили вони мене у наш не дуже веселий час вірити в добро, у перемогу доброго людського серця над злом. Найсвітлішим, казковим образом для мене назавжди залишиться героїня його казки “Снігова королева” ніжна Герда. Серед холодної білої зими в одному невеличкому датському містечку в маленькому затишному будинкові вкрився білими ніжними квітами кущ троянди. Бо доторкнулися до нього добрі руки людини, дівчинки Герди. Жила вона разом зі своєю бабусею та братом Каєм. І квітнути б цим трояндам, і жити б спокійно бабусі та внукам, якби скалка від дзеркала злого троля не влучила в око Каєві, а поцілунок Снігової королеви не заморозив вщент його серце. І тепер на весь світ дивився хлопчик холодними очима: снігові візерунки на вікні для нього кращі, ніж живі квіти, а обіцянка королеви подарувати ковзани дорожча за бабусю та сестру. А що ж трапилось з маленькою Гердою після того, як проміняв Кай їхній затишний будиночок на льодяні палаци Снігової королеви? У яку далеку і важку дорогу вирушила ця дівчинка з “милим приязним личком, круглим і рум’яним, наче троянда”, щоб врятувати його. Не змогла її зупинити навіть жінка,

яка вміла чаклувати. Усе зробила чаклунка, щоб забула Герда Кая, та побачивши троянди, згадала дівчинка про брата і втекла із чарівного саду. Ні добрі принц та принцеса, ні мудрі ворон з вороною не можуть допомогти їй. “Як втомилися її бідні ніжки! Як холодно і страшно було їй!” А тут ще й потрапила вона до розбійників. Жорстока маленька розбійниця так була розчулена добротою і силою любові Герди, що вирішила їй допомогти. Допомагають їй і стара лапландка, і північний олень. І все ж головні випробування довелось переборювати їй самій. Бідна дівчинка залишилась сама на тріскучому морозі, а обличчя її боляче сікли холодні сніжинки посланці війська Снігової королеви. Та вона сміливо йшла вперед, все вперед. І ось нарешті він, Кай! Холодний, чужий, ворожий. І гарячі сльозі від чаю та любові розтопили холодне серце Кая. І це було прекрасно! Бо дорогою додому навколо них розквітали троянди. І я все думаю, чому ж маленька дівчина Герда була сильнішою за всіх чарівниць, і ніякі випробування не зломили її. І зрозуміла, що немає сил більших за любов, добро, за велику віру у свою мрію.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
“Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити!” (за казкою Г. К. Андерсена “Снігова королева”)