Проблема занепаду моралі у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Чи можна однозначно сказати, в чому причина моральної деградації людини? Певно, шо це неможливо, бо людина – складна і часом непередбачувана істота. І все ж часто головною причиною морального падіння головного героя Чіпки та його “товаришів” називають лише соціальну, відхиляючи національний бік про­блеми. Проте автори наголошують не стільки на соціальних причинах деградації особистості, скільки на тісному сплетінні наслідків поневолення України із с”і ціальним зубожінням і владним свавіллям новоявлених московських чиновників, які з’явилися одразу після оголошення закріпачення.

Аналізуючи розвиток характеру головного героя, автор доходить висновку, що втрата моралі пов’язана перш за все зі зреченням свого національного коріння. ІІ’ виявилося у руйнуванні традиційної національної моралі, етики. Причому це сто сується не тільки Чіпки Вареника. Яскравим прикладом є нащадок січовика Ми рона Гудзя Максим. Дід заклав у душу онука зерна козацької звитяги, але енер гія онука пішла не в той бік, а надто після того, як його забрати у москалі, де він всотав мораль найманця, якому байдуже, що і в ім’я чого робити. А водили вій сько здебільшого на придушення волелюбних виступів, мовляв, “Погасили в сусі да вільнолюбиву пожежу – тепер і самим безпечніше”. Там здобував Максим свої нагороди й чини, а найгірше – там набув

найогиднішої риси усякого переверт ня – бути жорстоким до своїх. Так формувалася мораль бандита, який, повернув шись немолодим додому, жив грабунком і надавав прихисток зграї грабіжників І вбивць. Ось і варіант спотвореної неволею, розполовиненої грішної душі. І такі самі до нього й хилилися. На жаль, серед них був і Чіпка, людина спершу добрії за характером і справедлива за натурою. У ньому постійно бореться два начала: то чорна злість і обурення несправедливістю штовхає його на неправедні вчинки, то жива душа, вихована доброю бабусею й матір’ю, кличе до каяття і повертає до моральних законів свого народу. Образ Чіпки найбільш трагічний і спонукає до роздумів про добро і зло, гріх і спокуту, жорстокість і милосердя. Проте не менш трагічними є роздуми авторів про загальний стан моралі. Так розділ “Новий вік розпочинається зображенням двох типів людей, яких розділяло провалля. І якщо перші – строкате зборище шукачів чинів і грошей від московських чиновників до власних хижих перевертнів, ладних зідрати Останню сорочку зі своїх співгромадян, то що ж то за інша група? А то “потомки козачі копалися у сирій землі, понівече­ні, зубожені, темні – якісь каліки, а не люди, без пам’яті про славну бувальщину дідів своїх, котрі добували кров’ю “славу та волю”, без пам’яті про самих себе”. У цьому, здається, і полягає суть загальної проблеми занепаду моралі, розкритої у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Саме в цьому і суть актуальності рома ну за наших часів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Проблема занепаду моралі у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Categories: Шкільні твори

Links