Казка Сельми Лагерлеф “Подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції”

У казці Сельми Лагерлеф “Подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції” архетип подорожі відіграє схожу роль з тією, яку має подорож Герди у казці Андерсена. Поперше, підчас подорожі головний герой мандрує світами. Так, з дому Нільс потрапляє у табун диких гусей; на Розбійницьку гору, де живуть ворони; у Гліммінгенський замок; у зачароване місто Вінету; мандрує до Лапландії.

Подруге, в ході подорожі він набуває життєвого досвіду і змінюється. Так, на початку твору Нільс – вередлива і жорстока дитина: “С виду – мальчик как мальчик, а

сладу с ним не было никакого. На уроках он считал ворон’и ловил двойки, в лесу разорял птичьи гнезда, гусей во дворе дразнил, кур гонял, в коров бросал камни, а кота дергал за хвост…” Зазнавши труднощів і отримавши уроки добра й справедливості від тварин, яких він зустрічає, Нільс стає добрішим, і його відносини з оточуючими змінюються, у нього з’являються друзі: “Вот сколько у меня друзей!” – подумал Нильс”. Також хлопчик змінює своє ставлення до навчання: “Теперь в дневнике у него поселились одни пятерки, а двойкам туда было не пробраться”. Так само в казці Андерсена Герда подорожує
світами (залишивши рідний дім, потрапляє до саду чарівниці, потім до палацу принца і принцеси, потім у полон до маленької розбійниці і т.’ д.). В ході випробувань, яких вона зазнає, героїня дорослішає, стає сильною особистістю.

Потретє, герой стає надзвичайно близьким до світу природи, звірі допомагають йому. Так, у казці Андерсена Герді допомагають ворони, Північний Олень; у казці Лагерлеф Нільса виручає зі скрути гусак Мартін; дика гуска Акка Кебнекайсе дає йому уроки життєвої мудрості; білка Сірле ділиться з ним грибами та горіхами і т. д.

Почетверте, змінюючись у ході подорожей, герой отримує здатність впливати на світи. Герда змінює на краще світ Маленької розбійниці. Нільс рятує від нашестя щурів Гліммінгенський замок, де живуть лелеки; допомагає птахам і звірям покарати їхнього давнього ворога лиса Смірре. Під впливом Нільса стає чеснішим і благороднішим ворон ФумлеДрумле з Розбійницької гори. Порівняймо: на початку твору ворон діє заодно з лисом Смірре, він жадібний і жорстокий: “Отжадности у ФумлеДрумле загорелись глаза…”; “На этот раз увернуться от ворона Нильсу не удалось. ФумлеДрумле налетел на него и твердым, острым клювом стукнул прямо в лоб”. Наприкінці твору ФумлеДрумле приходить Нільсу на допомогу: “Мы с тобой старррыедрррузья, – сказал ФумлеДрумле, – адрррузья дррруг дррруга выррручают. Я уж постарррался, ррразузнал, как тебе в человека пррревррратиться!..”; “А вот я тебе понастоящему помогу. Я уже ррразыскал того, кто рррад с тобой поменяться”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Казка Сельми Лагерлеф “Подорож Нільса з дикими гусьми по Швеції”