Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі


УРОК 27

Тема. Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі.

Мета: формувати самостійне, творче, критичне мислення учнів на основі засвоєння ними знань у процесі аналізу художнього твору через самостійну його оцінку; розвивати загальнокультурний рівень учнів через ознайомлення з високими моральними цінностями людини; виховувати почуття національної свідомості.

Обладнання: ілюстрації В. Зельдеса “Хрест – одна моя надія…”, П. Сльоти “Весна в Криму” та С. Караффи-Корбут “… З Афонської затоки звільна барка випливає”, “Літературознавчий словник”.

Епіграф.

… Дай мені братів любити і для них життя віддати…

З поеми “І. Вишенський”

Хід уроку

I. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

Вдома ви дочитали поему “Іван Вишенський”, автором якої є І. Франко, та підготували повідомлення про українського мислителя XVII ст. – Івана Вишенського. Протягом уроку ми повинні з’ясувати історичну правду та художній вимисел у творі, визначити, з якою метою саме в такий спосіб розкриває Іван Франко образ Івана Вишенського.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка засвоєння учнями змісту поеми ” Іван Вишенський”. (Її можна провести у вигляді тестів.)

1. Чим відкривається


поема “Іван Вишенський”:

А) пейзажем розкішної рослинності;

Б) пейзажем бурхливого синього моря;

В) розповіддю про Івана Вишенського.

2. Назвіть гору, про яку йдеться у поемі:

А) Афонська гора;

Б) Єрусалимська гора;

В) Константинопольська гора.

3. Що порушує тричі на день сумне мовчання:

А) спів ченців;

Б) бризки хвиль;

В) голос дзвонів.

4. У якому описі є такі слова: “худі, понурі лиця, непритомний, сонний вид”, повільний хід, тиша:

А) монастиря;

Б) “гнізда аскетів”;

В) похорону.

5. Де розташовувалися печери для аскетів:

А) були висічені у неприступній скелі;

Б) у висіченій скелі поблизу монастиря;

В) були висічені у скелі поблизу моря.

6. Чого повинен був зректися аскет:

А) матеріальних благ;

Б) світу;

В) життєвих ідеалів і світу.

7. Що допомогло І. Вишенському усвідомити потребу боротьби проти єзуїтів і польської шляхти:

А) усамітнення;

Б) вишневий цвіт;

В) спогади про матір.

8. Чий, на думку аскета, образ “ясний, тихий та принадний, коли дивиться здалека, а гіркий, страшний вблизу”:

А) образ України;

Б) образ земного життя;

В) образ гріха.

9. Що привиділося ченцеві:

А) барка з козаками;

Б) козацькі списи;

В) українські гетьмани.

10. Як відповів Вишенський на прохання посланців повернутися на Україну:

А) дав позитивну відповідь;

Б) не відповів;

В) відмовив посланцям.

11. Що перемагає у творі – аскетизм чи почуття обов’язку:

А) намагання зректися світу;

Б) власне спасіння душі;

В) патріотизм, почуття обов’язку.

12. До чого прагне герой поеми:

А) бути з народом;

Б) боротися за визволення батьківщини;

В) зректися усього.

Ключі: 1 – б, 2 – а, 3 – в, 4 – б, 5 – а, 6 – в, 7 – б, 8 – б, 9 – а, 10 – б, 11 – в, 12 – б. 2. Історична довідка.

(Повідомлення учнів про роль І. Вишенського в житті українського народу (див. додаток до уроку 27).

III. Сприйняття та засвоєння учнями нових знань.

1. Слово вчителя.

– У 1990 році І. Франко створює одну з найвеличніших своїх поем – “Іван Вишенський”, яка ввійшла до збірки “Із днів журби”, і присвячує її Агатангелу Кримському.

Про сюжетну канву твору автор писав у передмові до окремого видання 1911 p.: “Основа поеми – печерне життя і смерть Вишенського – тільки в одній часті моя поетична функція, бо про своє печерне життя згадує Вишенський сам у заголовку свого останнього писання”.

І. Франко багато років вивчав діяльність українського полеміста, його політичні погляди та моральні засади. У поемі він зобразив останній період життя Вишенського – час, коли той віддалився від мирської суєти і став монахом-печерником на горі Афон, тодішньому центрі православ’я, де невдовзі помер.

Автор з великою художньою майстерністю передає драматичну і за суттю, і за формою сцену-діалог-прощання ігумена-старця зі світом:

Вітер буйно дув від моря,

Бороду його й волосся

Розвівав, і він, притисши

Хрест до себе, швидко щез.

Цілу ніч вітер скиглив у скелях і заніс до печери сніжно-білі пелюстки вишневого цвіту. А надвечір посланці з України просять святого старця повернутися і взяти участь у боротьбі з ворогами Вітчизни, підтримати народ хоча б своїм ім’ям. Та Вишенський відповіді не дає, і посланці повертаються в Україну.

Кличе їх старець “завернутись”, він “по-старому ще кохає Україну”, “решту їй життя віддасть…” Але вже пізно. Коли сонце простягає від печери до моря свої промені, старець Іван стає на цю золоту дорогу.

Попри всю художню символічну умовність зображуваного в поемі описано реальний, конкретно-історичний зміст цих подій. Змальовуючи у 10-ому розділі посланців до Вишенського з України, І. Франко використовує дійсний історичний факт, коли в 1621 р. представники православної общини, зібравшись у місті Луцьку, ухвалили послати до Константинопольського патріарха прохання, щоб повернути з Афону додому “преподобных мужей россов”, а між ними Івана Вишенського.

Образи з твору Вишенського “Послання до єпископів” та ін. І. Франко вкраплює в лист, який привезли аскету земляки з України. Після прийнятого рішення “просвітлення надійшло” і на І. Вишенського:

Те, чого він ждав так довго,

Обдало його, мов легіт,

Мов гармонія безмежна,

Райські пахощі святі.

Патріотизм, громадські ідеали сильніші від намагань зректися світу. Перемагає життя.

2. Робота з ілюстраціями.

– Який епізод поеми І. Франка відтворив В. Зельдес на ілюстрації “Хрест – одна моя надія…”

– Чи можна вважати його вирішальним у долі головного героя? Чому?

– Про що благає монах Христа?

– Розгляньте фрагмент картини П. Сльози “Весна в Криму”. Чи ілюструє поему І. Франка розквітла вишнева гілка в усій повноті кольорів? Вмотивуйте своє твердження.

– Чому на картині Софії Караффи-Корбут “…З Афонської затоки звільна барка випливає” човен не занурюється у морські хвилі, а ніби летить поверх них? Хто кермує баркою?

– Що ви бачите на передньому плані картини?

3. Робота в групах.

Учитель ділить учнів на три групи, кожна з яких готує відповідь на питання.

I група: “З якою метою 1. Франко створив реалістичний образ Івана Вишенського?”

(Поет хотів показати його як вірного сина багатостраждального українського народу, пристрасного борця і полум’яного патріота.)

II група: “Чи римуються рядки в поемі “Іван Вишенський”? Чи зберігається кількість наголошених і ненаголошених складів у рядках? Як називається такий вірш?” (Білий.)

III група: “Чому, на ваш погляд, І. Франко подає у цьому творі щасливу, хоч і фантастичну, розв’язку?” (Щоб дати поради українському народу, навчити, як правильно жити…)

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. “Мозаїка”.

(На дошці виписані слова, учні повинні скласти з них:

А) психологічний портрет 1. Вишенського (духовний аскетизм, самообмеження, жертовність, любов до людей, землі, Батьківщини);

Б) напівреалістичні візії (пелюстки вишневого цвіту, поява на морі човна, лист від братчиків про повернення, на Україну, золотиста доріжка від печери до човна).

2. Аргументування епіграфа.

3. “Незакінчене речення”.

– Продовжіть речення: “Я переконався в тому, що…”

V. Підбиття підсумків.

VI. Домашнє завдання.

Підготуйтеся до дискусії щодо поведінки та вибору І. Вишенського; визначіть власну позицію; доберіть відповідну літературу; складіть таблицю: ” Історична правда та художній вимисел у поемі “Іван Вишенський”. Повторіть вивчене з розділу “Світ української поезії”.

Додаток до уроку 27

Іван Вишенський – видатний полеміст-сатирик

Серед письменників давньої української літератури найвидатнішим полемістом кінця XVI – початку XVII століття був Іван Вишенський. На жаль, біографічних відомостей про цього письменника-полеміста дуже мало. Народився близько 1550 р. в містечку Судова Вишня на Львівщині, тому в зрілі роки прибрав собі псевдонім за місцем народження. В юні роки І. Вишенський отримав належну освіту, жив у Луцьку та Острозі, де в той час були прекрасні освітні заклади. Князь Василь Острозький всіляко підтримував Вишенського як здібну і розумну людину.

І. Вишенський був людиною освіченою, а в 30-35 років постригся в ченці, став монахом-аскетом, переселився у Грецію на Святу гору, на Афон.

На Афоні І. Вишенський почав свою літературну діяльність як письменник-полеміст, твори якого пробуджували в народі антикатолицькі й антифеодальні настрої., Помер у 20-х роках XVII ст.

Спадщина Г. Вишенського – це шістнадцять відомих сучасному літературознавству творів, які за життя полеміста поширювалися в рукописних списках. Найвідоміші твори І. Вишенського – це “Послання до єпископів”, “Послання до всіх, в Лядській землі живущих”, “Послання до князя Острозького”, “Викриття диявола-світодержця” та інші.

Із перших своїх літературних виступів І. Вишенський критикував суспільний лад Речі Посполитої, звички й побут єпископів і магнатів – а це вже критика феодалізму в цілому. Викриваючи сучасне йому суспільне зло, він виступав проти гніту і церковного, і соціального, і національного.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Іван Франко. “Іван Вишенський”. Історична правда та художній вимисел: постать українського мислителя XVII ст. і художній образ у творі

Categories: Конспекти уроків

Links